Польща та Україна
Пьотр Зґожельський: «Незалежна Україна – національний інтерес Польщі»

На думку віцеспікера польського Сейму, «Україна хотіла б мати геополітичний комфорт, але щоби цього досягти, їй доведеться пройти довгий шлях, тому що путінська Росія з імперськими мріями не хоче цього допустити».

В ефірі Першого каналу Польського радіо віцеспікера польського Сейму Пьотра Зґожельського запитали про загрозу російського вторгнення в Україну. «Польща від самого початку була на боці незалежної та демократичної України. Зрештою, ми робимо це незалежно від того, який у Польщі уряд», – заявив він. За його словами, «це національний інтерес Польщі».

На думку віцеспікера, «Україна хотіла б мати геополітичний комфорт, але щоби цього досягти, їй доведеться пройти довгий шлях, тому що путінська Росія з імперськими мріями не хоче цього допустити».

«Путін визнає розпад Радянського Союзу й те, що Росія допустила вступ Німеччини, Польщі, Чехії та Угорщини до НАТО, найбільшим приниженням за останні 50 років. Пізніше вступ Литви, Латвії та Естонії до НАТО – це вже був ніж, встромлений у спину Росії». Зґожельський підкреслив, що росіяни «не хочуть допустити, щоби формула асоціації Грузії та України з НАТО перетворилася на формулу реального членства».

За словами віцеспікера Сейму, у цій ситуації відбувається повернення до доктрини Брєжнєва 1968 р., а росіяни хочуть створити своєрідний буфер із Білорусі, України та Грузії та розширити свої зони впливу. Зґожельський застеріг, що «провокації на території України ще попереду». «Провокатори перебувають в Україні для того, щоби спровокувати конфлікт, дати Росії привід для російського втручання в Україну. Такий сьогодні стан гри», – оцінив він.

Схожі публікації
Посла Російської Федерації Георгія Міхна викликали до Міністерства закордонних справ Польщі. Причиною виклику, як повідомив речник МЗС, є прагнення висловити солідарність із Німеччиною.
Роботи проводитиме Меморіально-пошуковий центр «Доля» на замовлення Українського інституту національної пам’яті.
Під час фестивалю представлять українську музичну спадщина різних жанрів ‒ від сольної фортепіанної та хорової музики до кобзарської традиції й симфонічного концерту.
18 серпня начальник Генерального штабу Війська Польського, генерал Вєслав Кукула та Головнокомандувач Збройних сил України, генерал Михайло Драпатий провели телефонну розмову. Однією з тем розмови була подальша співпраця обох армій, зокрема координація дій у повітряному просторі та обмін досвідом, набутим під час війни. Про це повідомляє defence24.pl.
Головна комендатура Прикордонної служби Польщі відкрила тендер на постачання п’яти нових автомобілів спостереження. Транспортні засоби мають бути оснащені оптоелектронними приладами, а також системами виявлення та відстеження безпілотних літальних апаратів. Про це повідомляє infosecurity24.pl.
Північноатлантична рада засудила дії Росії та підтвердила повну солідарність із Польщею і Румунією після порушень їхнього повітряного простору.
У Києві відбулася зустріч голови комітету Сейму Польщі в закордонних справах Павела Коваля із заступницею керівника Офісу Президента України Іриною Верещук.
Річниця початку Варшавського повстання й надалі залишатиметься державним святом, однак не стане офіційним неробочим днем.
Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО ухвалив рішення залишити три українські об’єкти всесвітньої спадщини у Списку всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою.