НАТОскоп
У Брюсселі розпочалося засідання Ради НАТО–Росія

Це перша зустріч у цьому форматі після понад 2-річної перерви. Засідання скликав Генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберг.

У центрі переговорів – агресивні дії РФ щодо України, посилення концентрації російських військ в Україні та на кордоні з нею. Більшість держав-членів представляють їхні посли, а США – заступниця держсекретаря Венді Шерман. Росію представляє заступник міністра закордонних справ Александр Грушко.

Росія нещодавно вимагала гарантій, що Альянс не буде розширюватися на схід і виведе війська з Центральної Європи. «Ці вимоги є неприйнятними, ‒ прокоментувала вчора, 11 січня, посол США в НАТО Джуліанна Сміт. ‒ Ми рішуче відхиляємо пропозиції Росії щодо безпеки і не дозволимо нікому втручатися в нашу політику відкритих дверей».

Про те, що НАТО не піде на жодні компроміси, також говорив Генеральний секретар Альянсу, а на запитання про зустріч із росіянами він відповів, що не очікує прориву. «Нереально очікувати, що всі проблеми будуть вирішені», – сказав Єнс Столтенберг, висловивши при цьому надію, що переговори знизять напруженість і дозволять уникнути збройного конфлікту. Якщо Росія знову вторгнеться в Україну, ціна, як сказав глава Альянсу, буде високою.

Рада НАТО‒Росія була створена у 2002 р. відповідно до Римської декларації як форум для консультацій із питань безпеки між державами-членами НАТО та Російською Федерацією.

Схожі публікації
Поляки перебувають у своєрідній бульбашці переконання, що Росія на них не нападе.
Німеччина не приєднається до перших військових навчань, які організовує так звана коаліція охочих ‒ група держав, що підтримують Україну.
Лише дві дивізії були б готові до негайної оборони Польщі в разі нападу Росії, повідомляє Rzeczpospolita.
Саміт НАТО в Анкарі вже приносить Україні перші конкретні результати.
Владислав Косіняк-Камиш повідомив, що найбільші обсяги допомоги Україні було надано у 2022–2023 рр.
Опитування, проведене  Інститутом ринкових і соціальних досліджень IBRiS, показує, що більшість поляків виступає проти прийняття України до ЄС.
Польща наполягає на отриманні близько 450 млн євро компенсації за озброєння, передане Україні на початку повномасштабної війни.
Міністри оборони Латвії, Нідерландів і Великої Британії під час зустрічі у Ризі заявили про необхідність тіснішої співпраці у сфері дронів та безпілотних систем.
Унаслідок масованої російської атаки на Київ у ніч із суботи на неділю зазнали пошкоджень приміщення двох польських організацій.