НАТОскоп
Столтенберг: «Росія не вирішуватиме, кому бути членом НАТО»

«Росія не вирішуватиме, кому бути членом НАТО», – так очільник Альянсу відповів на пропозицію російського президента. Володимир Путін хоче, щоби Москва і НАТО підписали договір, відповідно до якого Альянс не буде приймати нових членів. Ідеться, найімовірніше, про Україну, Грузію та Молдову, колишні радянські республіки, які Росія трактує як свою зону впливу.

Генеральний секретар НАТО  Єнс Столтенберг сказав після закінчення дводенної зустрічі мінстрів закордонних справ Альянсу в Ризі, що Росія не має права вирішувати, яким країнам бути членами НАТО. Він мав на увазі намагання України вступити в Альянс.

«Ми поважаємо рішення України, яка просить про членство в НАТО. Ми вже сказали, що вона стане членом Альянсу, але це ми, 30 країн-членів, прийматимемо рішення, коли Україна буде готова й відповідатиме всім стандартам. Росія не має права вето, права голосу і права встановлювати свої сфери впливу та контролювати сусідів», – підкреслив очільник НАТО.

Єнс Столтенберг наголосив, що російський спосіб мислення сягає минулих часів: «Ми не хочемо повертатися у світ, де сильні держави мають право обмежувати інші суверенні країни. Я сам походжу з невеликої країни, яка межує з Росією. І я дуже задоволений, що країни НАТО не погодилися на право Росії створювати на півночі зони впливу або на прийняття рішень, що може, а чого не може Норвегія».

За правління Володимира Путіна Росія багато разів вимагала припинити розширення НАТО на схід. Москва аргументувала, що членство України чи Грузії загрожує її безпеці.

Відносини Росії із Заходом значно погіршилися після російської анексії Криму у 2014 р. і розпалення проросійськими бойовиками конфлікту на сході України.

В останні тижні знову зросла напруга, коли Москва накопичила тисячі солдат і важку техніку на кордоні з Україною. НАТО попередило, що будь-яка агресія Росії на цю країну матиме для неї серйозні економічні наслідки.

джерело:
Схожі публікації
Посла Російської Федерації Георгія Міхна викликали до Міністерства закордонних справ Польщі. Причиною виклику, як повідомив речник МЗС, є прагнення висловити солідарність із Німеччиною.
18 серпня начальник Генерального штабу Війська Польського, генерал Вєслав Кукула та Головнокомандувач Збройних сил України, генерал Михайло Драпатий провели телефонну розмову. Однією з тем розмови була подальша співпраця обох армій, зокрема координація дій у повітряному просторі та обмін досвідом, набутим під час війни. Про це повідомляє defence24.pl.
Головна комендатура Прикордонної служби Польщі відкрила тендер на постачання п’яти нових автомобілів спостереження. Транспортні засоби мають бути оснащені оптоелектронними приладами, а також системами виявлення та відстеження безпілотних літальних апаратів. Про це повідомляє infosecurity24.pl.
Північноатлантична рада засудила дії Росії та підтвердила повну солідарність із Польщею і Румунією після порушень їхнього повітряного простору.
Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО ухвалив рішення залишити три українські об’єкти всесвітньої спадщини у Списку всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою.
Поляки перебувають у своєрідній бульбашці переконання, що Росія на них не нападе.
Лише дві дивізії були б готові до негайної оборони Польщі в разі нападу Росії, повідомляє Rzeczpospolita.
Владислав Косіняк-Камиш повідомив, що найбільші обсяги допомоги Україні було надано у 2022–2023 рр.
Глава молдовської дипломатії Міхай Попшой закликав зняти табу з дискусії про об’єднання країни з Румунією. Кремль уже до цього готується.