Польща та Україна
Сенат Польщі відкликав законопроект про заборону українського націоналізму

Сенатори відкликали поправки до закону про заборону комунізму та інших тоталітарних режимів.

Польські сенатори за поданням спікера Станіслава Карчевського відкликали з Сейму зміни до закону про заборону пропаганди комунізму та інших тоталітарних систем у назвах будинків, споруд і об’єктів громадського значення. Новий законопроект передбачав поширення цього закону, зокрема, на український і литовський націоналізм.

Пропозицію відкликання нового закону з Сейму підтримали 49 сенаторів, 12 були проти, 7 – утрималися. І за, і проти були політики як із керівної партії «Право і справедливість», так і з опозиційної «Громадянської платформи».

Причиною відхилення нового законопроекту стали запропоновані минулоріч положення про розширення застосування закону на український та литовський націоналізм.

«Ми не можемо дозволити собі псувати взаємини із сусідами. […] В основі цього закону було позбавлення залишків комунізму, що дуже розширили. Прошу відкликали цей новий закон із Сейму», – сказав сенатор Роберт Мамонтов із «Права і справедливості», представляючи ініціаторів проекту відхилення змін.

Під час дискусії сенатор Єжи Червінський із тієї ж партії наголосив, що він вперше спостерігає таку дивну процедуру, коли Сенат відкликає з Сейму нещодавно направлений туди проект. На його думку, це може бути пов’язано із втручанням посла України у Польщі, про що писали деякі сайти. «Якщо це правда, то це дуже погано. Це свідчило би про те, що колись ми слухали протягом тривалого часу Москву, потім впродовж багатьох років Берлін, а тепер Київ», – зауважив він.

Він визнав, що зміни до закону можуть мати політичні наслідки. «Але коли говорити про це, якщо не нині, адже в Україні розвивається необандеризм. Краще зараз, ніж потім, коли все це зміцниться. Треба діяти зараз, коли цей рух тільки відроджується», – заявив Червінський.

Проти аргументів Червінського виступив сенатор Єжи Федорович із «Громадянської платформи», який підтримав відкликання змін, наголосивши на тому, що важливо звернути увагу на польський інтерес. «Політика та історична політика – це більше, ніж наші аргументи, емоції та емоції наших близьких», – підкреслив він.

Раніше зміни до закону негативно оцінили представники національних менших Спільної комісії уряду та національних та етнічних меншин у Польщі. На їхню думку, ці «поправки могли спричинити нову «війну пам’ятників», як це було в Польщі у 90-х рр., становлячи, особливо на місцевому рівні, непотрібне джерело конфліктів».

Сенатський проект змін до закону надійшов до Сейму наприкінці жовтня минулого року, після чого він був направлений до Комісії адміністрації та внутрішніх справ і Комісії територіального самоврядування та регіональної політики.

Джерело: Polskie Radio dal Zagranicy

Схожі публікації
Залишки кораблів, які в давнину розбивалися дорогою до Птолемаїди в Лівії, відкрили археологи Варшавського університету.
6–8 травня 2026 року відбудеться Польсько-український історичний конгрес – найбільша на сьогодні зустріч істориків із Польщі та України, присвячена спільній рефлексії над історією відносин між двома народами.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2026», у рамках якого підлітки з Польщі та України, зокрема діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
Археологи з фундації Relicta виявили поблизу селища Загроди в Західнопоморському воєводстві сліди середньовічного міста Штольценберг.
15 лютого 1951 р. було підписано угоду про обмін ділянками територій між Польщею та СРСР. Радянська сторона отримала родючі та багаті на поклади кам’яного вугілля території, поляки натомість отримали мальовничий, але бідний район у Бещадах із майже вичерпаними покладами нафти.
Інститут воєнних втрат, який проводить дослідження збитків, завданих Польщі внаслідок агресії СРСР у вересні 1939 р., представив перші результати своєї роботи.
Фундація «Świat na Tak» запрошує дітей та молодь польського походження, а також дітей поляків, які проживають за межами Польщі, віком від шести до 22 років до участі в XVII конкурсі «Бути поляком» (модуль А).
Лише до завтра, 11 листопада, можна милуватися мультимедійною проєкцією «Корона і держава: 1000 років королівства». Це розповідь про тисячолітню історію польської державності, висвітлена за допомогою 2D- і 3D-анімації, світла та звуку.
Через чотири роки після ухвалення Сеймом закону про відтворення західної частини площі Пілсудського Міністерство культури розпочинає роботи з відбудови Саксонського палацу, палацу Брюля та трьох історичних кам’яниць.