Польща і світ
Чеченці кочують на кордоні в Бресті, намагаючись в’їхати до Польщі

«Рекордсмени» серед чеченців здійснили понад 40 невдалих спроб в’їхати до Польщі. Оскільки вони не мають віз, їх автоматично завертають назад.

За інформацією Ірини Шепелевич, кореспондентки газети «Брестський кур’єр», на кордоні Білорусі з Польщею тимчасово проживають тисячі громадян із різних республік колишнього Радянського Союзу, серед них – сотні чеченців. Всі вони намагаються дістатися до Польщі, а через неї – до інших країн Європейського Союзу.

Білоруські прикордонні служби, які моніторять обстановку, стверджують, що ситуація з мігрантами стає все більш складною. Кількість осіб, які хочуть перетнути кордон, але не мають відповідних документів, постійно збільшується. Тільки в першій половині 2016 р. прибули понад 18 тис. осіб. Навіть не маючи найменшого шансу легально перетнути кордон, вони вперто купують квитки до Тересполя, а білоруські прикордонники повертають їх назад. Тому кордон, який ще порівняно недавно можна було перетнути за лічені хвилини, став неабияким випробуванням для звичайних подорожніх. Натомість, як стверджують працівники польського прикордонного поста, в Тересполі ситуація цілком нормальна.

Чеченці, які оселилися в прикордонній зоні, приїжджають туди цілком легально, адже в Білорусь мешканці колишнього СРСР можуть в’їжджати без жодних віз на термін до 90 днів. Не маючи постійного джерела доходу, вони бідують, їм не вистачає грошей навіть на їжу. Переселенці винаймають одне помешкання одразу на кілька сімей, зазвичай, там панує страшенна антисанітарія. Оскільки грошей на ліки не вистачає, чеченці часто хворіють, особливо діти. Дійшло навіть до того, що працівники місцевої служби охорони здоров’я та Червоного Хреста при спілкуванні з ними використовують марлеві пов’язки. Місцеві церковні громади допомагають чеченським родинам харчами, організували також доставку питної води.

У пошуках кращого життя чеченці прагнуть виїхати до Європи, вимагаючи для себе статусу біженців, але отримати його можуть лише ті особи, яких переслідують у власній країні або якщо їхньому життю загрожує безпосередня небезпека. Довести це і потрапити під охорону міжнародного законодавства більшість чеченців не може.

Вирішити цю проблему дуже непросто, тому в прикордонному Бресті інколи доходить до загострень. Зранку 29 серпня близько 200 осіб біля прикордонного КПП «Брест», який в народі називають «Варшавським мостом», організували імпровізований протестний табір. Чоловіки разом із жінками та дітьми безперервно перебували там до ночі на 31 серпня, провівши одну ночівлю просто неба. Руху протестувальники не перекривали, тому фактично законів Білорусі вони не порушили. Зараз чеченці повернулися до своїх тимчасових осель, але схоже, що це затишшя тимчасове.

За матеріалами: www.dziennikwschodni.pl

Схожі публікації
Польські митні та ветеринарні служби ретельно стежать за тим, що надходить на внутрішній ринок.
Польське МЗС хоче завершити переговори з Чехією щодо можливого повернення 368 га землі, які є предметом територіальної суперечки ще з 1950-х років.
Із 20 лютого Польща офіційно зможе відновити виробництво протипіхотних мін. Мінні поля з’являться на східному та північному кордоні і стануть частиною оборонної ініціативи «Східний щит», що створюється.
15 лютого 1951 р. було підписано угоду про обмін ділянками територій між Польщею та СРСР. Радянська сторона отримала родючі та багаті на поклади кам’яного вугілля території, поляки натомість отримали мальовничий, але бідний район у Бещадах із майже вичерпаними покладами нафти.
Дедалі більше поляків вирішують повернутися з трудової еміграції. Після Німеччини та Великої Британії від’ємне сальдо міграції з Польщею зафіксували Нідерланди.
Темпи зростання заробітних плат у Великій Британії сповільнюються. Про це свідчать попередні дані британського Управління національної статистики ONS.
На кордоні в Дорогуську черга вантажівок перевищила 20 км, а час очікування на інших пунктах пропуску сягає до 18 годин.
Дослідження Національного банку Польщі показує, що в обох випадках це на 3 % більше, ніж роком раніше, а гіпотетичний мир в Україні не вплине на рішення більшості довоєнних мігрантів.
Росія веде гібридну війну проти Європи, використовуючи міграційний тиск, – спочатку на польсько-білоруському кордоні, а сьогодні й через дії в Африці, які стимулюють міграцію через Середземне море. Про це повідомила іспанська газета ABC.