Друга світова війна розпочалася в Польщі. Про це знають майже всі, але багатьох людей у світі може здивувати той факт, що на Польщу напала не лише Німеччина.
17 вересня 1939 р. польський кордон перетнули також війська Радянського Союзу, які захопили майже половину нашої держави. Це була реалізація таємної угоди, підписаної 23 серпня 1939 р. нацистською Німеччиною і більшовицькою Росією. Саме цей день Європейський парламент проголосив Європейським днем пам’яті жертв тоталітарних режимів.
Колись Польща була однією з наймогутніших держав Європи. Вона встановила незвичні на той час принципи демократії, які обмежували владу королів. Ще в середньовіччі представники Польщі формували «польську школу права народів» – відмову від агресії та воєн проти язичницьких держав. Польща практикувала надзвичайну толерантність, і саме завдяки цьому до Польського королівства приїжджали або тікали від переслідувань учені з усієї Європи. Вона була притулком для єврейської діаспори, яку ще з часів середньовіччя витісняли із Західної Європи.
У XVIII ст. Польща була поділена між Росією, Пруссією та Австрією і втратила незалежність на 123 роки. Загарбники криваво придушували повстання, знищували польську культуру, діти вчилися іноземними мовами. Але через п’ять поколінь, у 1918 р., ми лише за кілька місяців відбудували державу, створивши при цьому Добровольчу армію, яка в 1920 р. врятувала Європу від навали більшовицької Росії, що хотіла запровадити на Старому континенті комуністичні порядки. Через 101 рік після цієї битви, яку назвали 18-ю найважливішою битвою у світовій історії, необхідно нагадати, що Польща здійснила подвиг, який не можна пояснити ані її тогочасною економічною, ані військовою потугою. Вирішальним був своєрідний ген свободи, який носять у собі поляки.
Після 1920 р. Польща збудувала міцну економіку і сильну державу, але зуміла виховати лише одне покоління поляків, які народилися у вільній країні. У 1939 р. у Польщі пролунали перші постріли Другої світової війни, і два тоталітаризми вкотре позбавили нас свободи, одночасно прагнучи цього разу фізично знищити народ.
Під час війни загинуло близько 6 млн поляків, з них понад 3 млн – це громадяни Польщі єврейського походження. Саме на польських землях німці розпочали Голокост. Вони свідомо знищували польську еліту. Загарбники знищили понад 800 польських сіл, вбиваючи їхніх мешканців та знищуючи будинки. Саме для поляків німці будували найбільшу фабрику смерті – Аушвіц-Біркенау. Радянська держава, яка зайняла майже половину Польщі, вбила понад 20 тис. польських офіцерів. Сотні тисяч польських громадян були вивезені вглиб Росії, де вони вмирали від голоду та рабської праці. Повністю було знищено економіку, сільське господарство, підірвано біологічне існування нації.
Попри це, із першого дня війни поляки воювали на всіх фронтах Другої світової війни, а польські солдати становили найчисленнішу армію після армій США, Радянського Союзу, Великобританії та Франції. Поляки передали французам та англійцям розроблені шифрувальні машини «Енігма», які змінювали хід війни на користь союзників. Польські інженери винайшли для союзників детектор мін і рідіопереговорний пристрій.
Поляки все ще мали ген свободи, який змушував їх битися з німцями в Африці, Італії, Франції, Англії. На землі, в повітрі та на морі. Під німецькою окупацією поляки звершували надзвичайні подвиги – у Польщі, як у єдиній державі, окупованій німцями, діяла смертна кара за допомогу євреям. Соціальна працівниця Ірена Сендлерова врятувала близько 2 тис. єврейських дітей. Сестра Матильда Геттер у сиротинцях ордену переховувала кілька сотень дітей, вивезених із гетто.
І на порозі свободи великі держави передали Польщу під панування Радянського Союзу та створеного ним комуністичного уряду. Разом із фронтом до нашої країни входили радянські спецпідрозділи, арештовуючи й масово вбиваючи людей, які п’ять років боролися за свободу. Коли Захід святкував відновлення свободи, Радянська Росія вкотре забирала її у поляків.
Показовим є приклад Вітольда Пілецького – одного з найвидатніших польських героїв часів війни, людини, яка є світовим символом боротьби з тоталітаризмом. Будучи молодою людиною, він воював проти совєтів у 1920 р. Після 1939 р. став учасником конспіративного руху. Він потрапив у пекло на землі – Аушвіц, де організував табірну конспірацію і склав для союзників звіт про те, як німці вбивають там людей. Після війни його арештувала комуністична влада, і після жорстокого розслідування, коли тортурами хотіли змусити його дати свідчення, у сфабрикованому процесі він був засуджений на смерть. Незабаром після того, як він почув вирок, сказав: «Освенцим [Аушвіц] – це були іграшки».
Поляки ніколи не зрікалися свободи. У часи, коли половина Європи залишалася під впливом Радянського Союзу, Польща бунтувала. Не проходило й десятиліття без протестів, які часто жорстоко придушувалися, а про масштаби несприйняття комуністичної влади свідчить той факт, що до створеної в 1980 р. профспілки «Солідарність» приєдналися 10 млн поляків.
Із зародження «Солідарності» розпочалася ерозія радянського комунізму. Через 10 років після її появи вся Європа знову могла насолоджуватися свободою. Розпалася радянська імперія, держави Центральної Європи знову стали демократіями, а люди в них здобули свободу. Європа стала єдиним цілим – це теж заслуга польського гена свободи.
Польський Інститут національної пам’яті прагне розповідати світові про Польщу і поляків, щоб ми черпали з історії досвід, мудрість і відповідальність, зокрема у глобальній політиці.
Автор: Кароль Навроцький, голова Інституту національної пам’яті
Текст публікується одночасно з польським щомісячником «Wszystko Co Najważniejsze» в рамках проєкту, реалізованого разом з Інститутом національної пам’яті Польщі.
