Підвищення зарплат політиків та керівників державних компаній обурило бюджетників, чиї зарплати торік були заморожені. Зараз вони вимагають 12-відсоткового підвищення заробітної плати.

Перші протести розпочнуться 11 вересня, коли медичні працівники нагадають про розмір своїх зарплат. Останнє підвищення присесло їм додаткових 19 злотих, що лише прискорило рішення про організацію страйкових комітетів.

Наступними будуть вчителі, які в середині вересня мають отримати відповідь Міністерства освіти і науки щодо підвищення їхньої зарплати цього року. Також протести анонсують понад 40 тис. працівників сфери соціального страхування, які вимагають підвищення заробітної плати.

Тому навколо найбільших профспілок сьогодні помітний інтенсивний рух. Рішення про протести та їх форму 7 вересня має ухвалити Загальнопольська асоціація профспілок. Незалежна профспілка «Солідарність» теж має прийняти рішення про приєднання до галузевих страйків і надання їм загальнонаціонального масштабу.

Хоча у 2020 р. підвищення зарплат мали вчителі та працівники екстрених і воєнізованих служб, а заробітна плата на державній службі номінально зросла на 7,4 % порівняно з 2019 р, профспілки підкреслюють, що купівельна спроможність їхніх працівників постійно падає. Вони підрахували, що зарплата зменшилася на 12 %, а середня заробітна плата на 900 злотих нижча, ніж середньопольська заробітна плата.

Підтримку страйкових намірів працівників бюджетного сектору обіцяють опозиційні політики.

«Ми пропонуємо підвищення зарплат в останній редакції проєкту бюджету. Оскільки над проєктом постійно ведуться дискусії, то зміни можливі. Особливо це стосується працівників, які під час пандемії отримали нові додаткові обов’язки, ‒ розповів заступник міністра сім’ї та соціальної політики РП Станіслав Швед. ‒ Ми ведемо діалог з окремими галузями і розраховуємо на переговори, а не на протести».