82 роки тому, 23 серпня 1939 р., міністр закордонних справ Третього Рейху Йоахим фон Ріббентроп та народний комісар закордонних справ СРСР В’ячеслав Молотов підписали радянсько-німецький пакт про ненапад із додатковим таємним протоколом, наслідком якого став четвертий поділ Польщі.
Підписаний Йоахимом фон Ріббентропом і В’ячеславом Молотовим додатковий таємний протокол, який був інтегральною частиною укладеного тоді пакту про ненапад між Третім Рейхом і СРСР, складався із чотирьох пунктів.
У першому пункті говориться, що «у випадку територіально-політичного перетворення областей, які входять до складу прибалтійських держав (Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва), північний кордон Литви одночасно є кордоном сфер інтересів Німеччини та СРСР. При цьому інтереси Литви щодо Вільнюського регіону визнаються обома сторонами».
Другий пункт, який безпосередньо стосувався Польщі, звучав так: «У випадку територіально-політичного перетворення областей, які входять до складу польської держави, межа сфер інтересів Німеччини і СРСР буде проходити приблизно по лінії річок Нарва, Вісла і Сян. Питання, чи буде для обопільних інтересів бажаним збереження незалежної польської держави і якими будуть кордони цієї держави, може бути остаточно вирішене тільки в ході подальшого політичного розвитку. У всякому випадку, обидва уряди (тобто Німеччини та СРСР, – прим. перекл.) будуть вирішувати це питання в порядку дружнього порозуміння».
Черговий пункт стосується територій Південно-Східної Європи, совєтська сторона підкреслила в ньому свою зацікавленість Бесарабією (яка належала Румунії), натомість німецька сторона висловила повну політичну незацікавленість цими територіями.
Останній пункт говорить: «Цей протокол буде зберігатися обидвома сторонами в суворому секреті».
Представляючи обставини укладення цього договору, професор Павел Вечоркевич писав у книзі «Політична історія Польщі 1935–1945»: «Хороше підґрунтя для совєтсько-німецького порозуміння створили неофіційні політичні контакти, які підтримувалися від квітня, прикриттям для яких слугували розпочаті дещо пізніше переговори щодо торговельного пакту. 21 серпня Сталін дав згоду на приїзд до Москви Ріббентропа, поставивши умову, що договір про ненапад буде підписаний тоді, коли буде укладене додаткове порозуміння, яке регулюватиме інтереси обох сторін у питаннях зовнішньої політики. Німецький міністр прилетів до столиці СРСР 23 серпня. Небувалий у таких випадках поспіх виникав із факту, що Гітлер вирішив ударити по Польщі впродовж трьох днів».
Професор Анджей Гарліцький в «Історії 1815–1939. Польща і світ», оцінюючи домовленості двох тоталітарних держав, стверджував: «Пакт Молотова-Ріббентропа часто називають четвертим поділом Польщі. Ця назва добре відображає його суть. Дві сусідніх із Польщею країни уклали домовленість щодо її поділу між собою. Через кілька тижнів ця домовленість була реалізована. Пакт Молотова-Ріббентропа приніс Гітлеру на перший погляд менші вигоди, ніж Сталіну: території на захід від Вісли та визнання Литви німецькою сферою впливів. Але Гітлер одночасно отримував – і це було безцінно – гарантію нейтралітету Москви в його конфлікті з Заходом. Загроза війни на два фронти, принаймні в найближчій перспективі, для Німеччини зникала. Обидва партнери, підписуючи пакт у Кремлі, трактували його як тимчасове розв’язання. Обидва мали цілі набагато амбіційніші, ніж поділ Польщі чи підпорядкування прибалтійських республік. Це були антагоністичні цілі, тому війна між Третім Рейхом і Радянським Союзом була неухильною».
На думку німецького історика, професор Клауса Зернака, автора книги «Польща та Росія», після підписання договору із СРСР «Гітлер міг радіти, що має в кишені всіх своїх противників, теперішніх і майбутніх, на Заході та Сході. Цим він завдячував підтримуючій позиції Сталіна, якому, (...) мабуть, був ближчий мир з Німеччиною, до того ж пов’язаний із привабливими здобутками в Польщі, ніж європейська безпека. Тому радянська закордонна політика другої половини 30-х років однозначно є співучасником підриву цієї безпеки, а в кінці – катастрофи. Сталін дійсно збирався використати для радянської Росії виділену йому Гітлером сферу інтересів у Центрально-Східній Європі й захопити ці території. Тим самим Радянський Союз, уклавши пакт з Гітлером, має свою істотну частку в Другій світовій війні з першого її дня».
Лідери Великобританії, Франції та США майже від початку були освідомленні щодо таємного протоколу Молотова-Ріббентропа, проте цю інформацію вони не передали представникам польської влади.
23 серпня є Європейським днем пам’яті жертв сталінізму і нацизму, встановленим 2008 р. Європейським парламентом.
