Історики підкреслюють, що опір «Проклятих солдатів» мав характер антикомуністичного повстання. У середу, 1 березня, у всій Польщі відзначають Національний день пам’яті «Проклятих солдатів» – день вшанування усіх, хто боровся з комуністичним режимом у 1944–1963 рр.
Доктор Томаш Лабушевський, керівник Відділу бюро досліджень Інституту національної пам’яті (ІНП) у Варшаві, пояснює, що за використання терміну «повстання» як окреслення незалежницького підпілля промовляє той факт, що діяльність підпілля була масовою і проводилася упродовж кількох років на території всієї Польщі в її історичних кордонах.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ПОЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК ВШАНУВАВ «ПРОКЛЯТИХ СОЛДАТІВ» СПЕЦІАЛЬНОЮ СЕРІЄЮ МОНЕТ
ДОКУМЕНТИ З ВІЙСЬКОВОГО ІСТОРИЧНОГО БЮРО ПОТРАПЛЯТЬ ДО МУЗЕЮ «ПРОКЛЯТИХ СОЛДАТІВ»
ВІДЧУЙ СЕБЕ… НЕЗЛАМНИМ СОЛДАТОМ: НОВИЙ ПРОЕКТ ПОЛЬСЬКОГО ІНП
ТАК ВИГЛЯДАТИМЕ МУЗЕЙ «ПРОКЛЯТИХ СОЛДАТІВ». ОСЬ ПРОЕКТ-ПЕРЕМОЖЕЦЬ
Масове підпілля
У 1945 р. антикомуністичне підпілля нараховувало близько 200 тис. солдатів. У партизанських відділах залишалися 20 тис. борців.
«Ця кількість – найкращий приклад участі конспіраторів у діяльності руху опору. Пізніше, після утворення Тимчасового уряду національної єдності в кінці червня 1945 р. і після амністії, проголошеної комуністами після створення нового уряду, відбувається досить принциповий спад кількості учасників цього антикомуністичного підпілля. Проте весь час аж до 1947 р. ми говоримо про масове підпілля», – пояснює Томаш Лабушевський.
«Їх можна порівняти із січневими повстанцями»
Професор історії Веслав Ян Висоцький з Університету кардинала Стефана Вишинського переконує, що «Проклятих солдатів» можна порівняти з січневими повстанцями. Історик нагадує, що члени незалежницького підпілля не склали зброї, попри нову окупацію, програну війну та зраду союзників.
«Ми дивимося сьогодні на «проклятих», яким випало боротися у найтрагічніших обставинах. Думаю, що їх можна порівняти, передусім, із січневими повстанцями, котрі взимку, за найбільш несприятливих умов, мали битися з усією царською силою. Вони в тих умовах прийняли цей виклик», – вважає професор Веслав Ян Висоцький.
Символіка 1 березня
Як пояснює Яцек Павловіч, директор Музею «Проклятих солдатів» і політичних в’язнів, символічною є також дата 1 березня, на яке припадає національне свято Незламних солдатів. Цього дня 1951 р. в мокотівській в’язниці комуністи вбили сім членів 4-го головного управління союзу «Свобода і незалежність» («Wolność i Niezawisłość»), зокрема його очільника, підполковника Лукаша Цеплінського («Плуга»).
«Смерть цих справжніх солдатів стала символічним кінцем діяльності найкращої польської армії – Армії Крайової, яка, після того, як її розпустив генерал Леопольд Окуліцький, продовжувала свою боротьбу за вільну Польщу в структурах союзу «Свобода і незалежність», – підкреслює Яцек Павловіч.
За підрахунками дослідників ІНП, в 1944–1956 рр. понад 20 тис. учасників антикомуністичного повстання загинули у боях та облавах або їх таємно вбили. Жертвами смертних судових вироків стали понад 3 тис. членів підпілля. Близько 20 тис. замучили у в’язницях та ізоляторах.
Джерело: tvp.info
