Польща та Україна
Глінський: «Польсько-українська солідарність багатьом невигідна»

Віце-прем’єр Польщі вважає, що спроби посварити поляків і українців здійснюють у місцях найскладнішої історії.

«У зв’язку з трагічними подіями минулого ми повинні дивитися правді у вічі, бо тільки такий шлях сприятиме справжній дружбі наших народів, яка для нас дуже важлива», – написав віце-прем’єр Польщі Пьотр Глінський учасникам заходів, що відбулися 26 лютого в Гуті-Пеняцькій, де вшанували пам’ять вбитих там у 1944 р. поляків.

Пам’ятні заходи відбулися біля відновленого українською громадою хреста, який у січні підірвали невідомі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ПОЛЯКИ ТА УКРАЇНЦІ СПІЛЬНО ВШАНУВАЛИ ПАМ’ЯТЬ ЗАГИБЛИХ У ГУТІ-ПЕНЯЦЬКІЙ
«НАВІЩО ВИ ПРИЇХАЛИ НА БАНДЕРІВСЬКЕ КЛАДОВИЩЕ?»
РОЗДІЛЯЙ І ВОЛОДАРЮЙ
ЕКСПЕРТ: «У ПОЛЬСЬКОМУ ІНТЕРЕСІ – СИЛЬНА ІДЕНТИЧНІСТЬ УКРАЇНЦІВ»
ДЕРА: «РОСІЯ НАМАГАЄТЬСЯ РОЗІГРАТИ КАРТУ ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКИХ СТОСУНКІВ»
ЯН ДЗЄДЗІЧАК: «МИ ХОЧЕМО ПРИПИНИТИ ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКІ НЕПОРОЗУМІННЯ В ІСТОРИЧНІЙ ПОЛІТИЦІ»

Віце-прем’єр, міністр культури та національної спадщини Пьотр Глінський наголосив у зачитаному листі, що заходи відбуваються на місці, де 73 роки тому життям кипіло село Гута-Пеняцька. «Село, що перестало існувати. Ідеологія ненависті, що не знала пощади й посилювалася з часом, коли на ці землі напали спочатку совєти, а потім німці, стала причиною воєнного злочину, скоєного тут солдатами 4-го поліцейського полку СС», – підкреслив міністр культури.

Він додав, що у Гуті-Пеняцькій вбивали цілі родини, бо головним завданням німців, котрі організували пацифікацію села, було не тільки проведення поліцейської акції, а також свідоме знищення польського населення.

Міністр наголосив, що трагічні події у 1944–1945 рр. на Сході «мали надовго викопати прірву між поляками та українцями для того, аби дуже близькі один одному народи були назавжди посварені й більше ніколи не стали на заваді далекосяжним планам тоталітарних сусідів».

«Нині ми тут, аби вшанувати пам’ять вбитих, помолитися над цими братськими могилами, а також для того, аби показати, що ми разом хочемо будувати дружбу на основі взаємоповаги, розуміння, братської спільноти та співпраці», – написав віце-прем’єр.

Глінський подякував також усім українцям, солідарним із поляками у той час, коли в Польщі довідалися про акт вандалізму, скоєний у цьому місці у січні 2017 р., коли невідомі досі зловмисники підірвали хрест. «Дякуємо представникам обласної та районної влади, усім службами, котрі розпочали розслідування справи. Ми очікуємо, що винних знайдуть, засудять і відповідно покарають», – зазначив міністр.

Пьотр Глінський також зауважив, що «польсько-українська солідарність, яку так часто демонструють на міжнародній арені, польське розуміння складної ситуації України для багатьох невигідні, тому здійснюються спроби посварити поляків і українців у тих місцях, де наша спільна історія була найскладнішою, найбільш гіркою».

«Ми повинні розуміти, що такі ганебні вчинки, як осквернення цієї могили, адже не тільки знищили хрест, а й осквернили могилу, в якій спочивають останки сотень убитих жінок і дітей, можуть повторитися. Саме це і сталося на Катинському цвинтарі у Биківні», – нагадав він.

«Ми повинні подібними діями протистояти, спільно робити відповідні кроки, аби не дозволити цьому повторитися», – зазначив він.

На його думку, після останніх подій – знищення місця, освяченого кров’ю вбитих, – ці заходи набули особливого значення. «Це чіткий сигнал для тих, хто скоїв це жахливе діяння, що вони досягли зворотного результату», – підкреслив він. «Ми зібралися тут разом, пам’ятаючи про нашу складну і трагічну історію. Не забуваймо про жертви. Не забуваймо про їхні родини, бо завдяки їхнім зусиллям це місце було гідно увіковічено», – підкреслив віце-прем’єр.

Пьотр Глінський також заявив, що у зв’язку із наступними роковинами «ми зустрінемося тут знову, сильнішими та більш об’єднаними, проти усіх тих, хто мріє про те, аби посварити нас, так, як це було багато років тому».

Джерело: Polskie Radio dla Zagranicy

Схожі публікації
Залишки кораблів, які в давнину розбивалися дорогою до Птолемаїди в Лівії, відкрили археологи Варшавського університету.
6–8 травня 2026 року відбудеться Польсько-український історичний конгрес – найбільша на сьогодні зустріч істориків із Польщі та України, присвячена спільній рефлексії над історією відносин між двома народами.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2026», у рамках якого підлітки з Польщі та України, зокрема діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
Археологи з фундації Relicta виявили поблизу селища Загроди в Західнопоморському воєводстві сліди середньовічного міста Штольценберг.
15 лютого 1951 р. було підписано угоду про обмін ділянками територій між Польщею та СРСР. Радянська сторона отримала родючі та багаті на поклади кам’яного вугілля території, поляки натомість отримали мальовничий, але бідний район у Бещадах із майже вичерпаними покладами нафти.
Інститут воєнних втрат, який проводить дослідження збитків, завданих Польщі внаслідок агресії СРСР у вересні 1939 р., представив перші результати своєї роботи.
Фундація «Świat na Tak» запрошує дітей та молодь польського походження, а також дітей поляків, які проживають за межами Польщі, віком від шести до 22 років до участі в XVII конкурсі «Бути поляком» (модуль А).
Лише до завтра, 11 листопада, можна милуватися мультимедійною проєкцією «Корона і держава: 1000 років королівства». Це розповідь про тисячолітню історію польської державності, висвітлена за допомогою 2D- і 3D-анімації, світла та звуку.
Через чотири роки після ухвалення Сеймом закону про відтворення західної частини площі Пілсудського Міністерство культури розпочинає роботи з відбудови Саксонського палацу, палацу Брюля та трьох історичних кам’яниць.