Надії Росії на порозуміння зі Сполученими Штатами після того, як посаду президента зайняв Дональд Трамп, виявилися міражем. Москва знову трактує Америку як ворога. Про це пише німецьке видання «Frankfurter Allgemeine Zeitung».
«Вклад Володимира Путіна у виборчу перемогу Трампа, що є предметом численних спекуляцій і розслідувань, мабуть, ніколи точно встановити не вдасться», – зауважує у вступі автор коментаря Фрідріх Шмідт.
Віддалений компроміс
«Несподіваний успіх Трампа на короткий час позбавив Москву американського цапа-відбувайла, завдання якого – відвертати увагу громадян Росії від кризи у власній державі. З іншого боку, здавалося, що результат виборів дає шанс «угоді» й ослабленні західних цінностей та інституцій», – пояснює публіцист. Зараз, коли компроміс між Путіним і Трампом стає все менш вірогідним, Москва все більше висуває на перший план негативні риси американського політика», – додає автор.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
«GAZETA POLSKA»: УКРАЇНСЬКИЙ ТЕСТ ТРАМПА
ДОНАЛЬД ТРАМП ОЧІКУЄ, ЩО МОСКВА ПОВЕРНЕ КРИМ УКРАЇНІ
ОСЬ ЯК РОСІЯНИ КОХАЮТЬ ТРАМПА: ВИКАРБУВАЛИ МОНЕТИ З ЙОГО ЗОБРАЖЕННЯМ
«Початковий російський ентузіазм щодо Трампа не можна пояснити лише надією на спільну боротьбу з тероризмом», – попереджає Шмідт. Москва підняла «мільярдера з Нью-Йорка» до рангу «спасителя», розраховуючи на те, що «двоє сильних чоловіків вирішуватимуть долі інших країн і людей». «Зразком стала Ялтинська угода, яка передбачала поділ світу на зони впливу, що є центральним елементом політики Путіна», – пише «FAZ».
«Путін хоче дискредитувати НАТО як військовий союз і призвести до погодження з анексією Криму та роллю Росії на Близькому Сході», – стверджує коментатор.
«Зараз Росія має більше приводів до скептицизму, ніж до оптимізму», – вважає Шмідт. «Для Москви важливим є зростання цін на нафту, натомість Трамп хоче збільшити американське видобування. Росія – союзник Ірану, Вашингтон же хоче стримати Тегеран, а ядерний договір з Іраном назвав «поганим», – перераховує автор. «Перешкодою у спільній боротьбі з ісламським тероризмом є також різниця думок щодо президента Сирії Башара аль-Асада. Назрівають конфлікти також у галузі ядерної зброї», – підкреслює Шмідт.
Ворожість у ставленні до Вашингтона
Політики в Москві ставлять собі запитання, з ким взагалі можна розмовляти у Вашингтоні, не наражаючись на небезпеку того, що зміст розмов просочиться в медіа», – читаємо в «FAZ».
Таким стримувальним прикладом є справа колишнього радника президента США у справах національної оборони Майкла Флінна, котрий був змушений піти з посади з огляду на контакти з послом Росії Сергієм Кисляком.
«Крок за кроком все йде до властивої Росії ворожості у ставленні до Вашингтона», – пише Шмідт.
Пояснити такий поворот, на його думку, не проблема для російського телебачення.
«Достатньо лише сказати, що Трамп хотів, але йому не дозволили (йдеться про потепління стосунків із Росією)», – пояснює автор коментаря. Крім цього, Трамп залишиться певною мірою природним союзником Путіна.
«Хрестовий похід Трампа проти медіа та департаменту юстиції нагадує риторику Кремля, метою якої є дискредитація Заходу і захист системи влади в Росії. Сам Путін краще б не вигадав», – завершує Шмідт.
Джерело: tvn24.pl
Фото: www.oroszvilag.hu
