Деякі собаки служать у дослівному значенні цього слова. Багато з них перебувають на першій лінії боротьби з тероризмом. І вони дійсно заслужили на спокійну пенсію.

Макс – кокер-спанієль. І гроза терористів. Його ніс навчений шукати зброю і вибухові матеріали. На варшавському летовищі він сумлінно відпрацював із господарем 10 років, тож уже пора на заслужений відпочинок.

«Дійсно, він заслужив собі теплу спокійну пенсію вдома, біля господаря», – вважає хорунжий Марек Маклєс із Прикордонної служби Варшава-Окенцє.

Так і буде. Досі жоден із собак Прикордонної служби не потрапив після закінчення служби до собачого притулку. Макс теж уже живе зі своїм господарем, а невдовзі лише один із них вранці йтиме на роботу. Проте найважливіше, що вони будуть разом.

«Я просто люблю цього собаку. І крапка», – говорить хорунжий Марек Маклєс.

Не кожному так щастить

Проте щасливий фінал очікує не на всіх. Щороку сотні собак закінчують службу в поліції і їх ніхто не забирає до себе. «Їм підшуковують новий дім, адже теоретично вони мають статус «основних засобів», які потрібно списувати з балансу», – пояснює Анна Хробот з товариства охорони тварин «Екостраж» у Вроцлаві.

«Собаки не потрапляли би у «Куточок ветеранів», тобто до будинку спокійної старості для тварин після служби, якби допомагала держава, якби був затверджений відповідний закон про охорону тварин, так звана п’ятірка, кякби була пенсія для таких тварин, тобто підтримка для їхніх опікунів», – вважає Анна.

Вартість харчування і ветеринарної опіки нерідко немала, адже дуже часто на службі тварини зазнають травм, мають професійні хвороби.

«Чим довше триватиме легісакційний процес, тим гірше, бо ці собаки вже потребують допомоги», – пояснює Славомір Вальковяк із товариства «Куточок ветеранів».

Собака після служби «має бути чимось зайнятий»

Віскі, коли та захворіла і пішла зі служби, теж забрав додому її господар, поліціянт. Тепер вони обидвох на пенсії і цілком щасливі. Такі собаки, як зазначив опікун, по роках важкої роботи, часто у важких і стресових умовах, не пропадають за лежанням на канапі, тому підійдуть не кожному.

«Такий собака має бути чимось зайнятий, бо, якщо його лишити вдома, то через кілька днів треба буде робити капітальний ремонт», – каже Кшиштоф Мюллер, колишній поліціянт.

«Було б добре, якби після багатьох років невдалих баталій за собачі пенсії держава врешті би погодилася з тим, що чотириногі службовці, які працювали на державу,  заслужили на гідну долю», – вважає чоловік.