«Агресивна інформаційна політика Росії була помітна ще до анексії Криму», – заявляє Анна Фотига.
У Сеймі Литви відбулася конференція «Безпека Центральної та Східної Європи у світлі гібридних загроз». Головним спікером була Анна Фотига, євродепутатка від «Права і справедливості», голова Комітету безпеки та оборони Європейського парламенту, колишній міністр закордонних справ Польщі. Зустріч ініціював євродепутат Пятрас Ауштрявічюс.
«Цей візит має на меті показати спільні виклики для безпеки обох країн і загалом – без географічних поділів – для демократичної Європи, а також, що дуже важливо, якими є перешкоди для вільного просування такого підходу, та звернути особливу увагу на питання безпеки», – сказала Анна Фотига. Вона додала, що не менш важливою частиною візиту були зустрічі та розмови із литовськими партнерами, зокрема щодо польської національної меншини у Литві.
«Я пригадую останній візит президента Качинського до Литви. На жаль, це був не позитивний момент, тому я приїхала аж через сім років після його смерті. Мені потрібно було побороти власні образи та зрозуміти, що безпека є нашим пріоритетом. Але, безсумнівно, я хочу, щоб поляків у Литві сприймали як повноцінних громадян цієї країни», – підкреслила Фотига.
«Я вже пережила ситуацію, коли Захід втілював свої інтереси над нашими головами, і не можна сказати, що глобальна безпека держави є важливішою, ніж безпека поляків у Литві», – додала політик. Вона зазначила, що з погляду законодавства, владі у Вільнюсі потрібно ще багато зробити для повноправності поляків у Литві.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ІНФОРМАЦІЯ, ЩО ШОКУЄ. ЯК РОСІЯНИ ВИГРАЛИ ДЛЯ МОСКВИ РЕФЕРЕНДУМ У НІДЕРЛАНДАХ
РОСІЙСЬКА ГІБРИДНА АТАКА У ЛИТВІ
ПРОВОКАЦІЯ ЯК ЕЛЕМЕНТ ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ?
Як зазначила Анна Фотига, звіт щодо стратегічної комунікації ЄС у сфері ворожої пропаганди третіх сторін, який Європейський парламент прийняв у листопаді минулого року, був одним із найдовше обговорюваних звітів у історії установи. З боку представників багатьох країн бракувало розуміння актуальності цієї теми. Навіть після досягнення компромісу із представниками різних фракцій автори документу не були впевнені в результаті голосування. Врешті, звіт підтримали 304 депутати, 179 були проти. Польський політик зазначила, що під час підготовки документу результативно працювала із литовським політиком Пятрасом Ауштрявічюсом, який був «тіньовим автором» цього звіту.
«Агресивна інформаційна політика Росії була помітна ще до анексії Криму та інших дій Росії в Україні. Росія використовує проти західних суспільств вишукані методи інформаційної боротьби, збільшуючи вразливість на гібридні загрози», – сказала євродепутатка. На її думку, під час її першої каденції у Європарламенті у 2004–2006 рр. та на посаді глави польського МЗС західні країни краще усвідомлювали загрози з боку Росії. «Сьогодні ситуація погіршується. Ніхто не протестував проти наших тез щодо загрози із півдня, з боку ісламських організацій тощо, тим часом позиція щодо Росії інша. Це свідчить про можливості впливу Росії на західні демократії та представництва навіть у Європарламенті», – зазначила Анна Фотига.
«Завдання безпеки Литви й Польщі схожі. Вони повинні бути важливими, як для польської меншини у Литві, так і для литовської в Польщі. Покійний президент Лех Качинський хотів, щоб ми зустрічалися, говорили одним голосом, попри різниці. Він вважав, що поляки мають бути лояльними громадянами Литви, а Литва повинна бачити в поляках повноправних громадян держави. Так само Польща має бути відкритою до Литви, а Литва повинна розуміти, що місцеві поляки не є агресорами. Таким чином потрібно будувати відносини. Інколи достатньо одного кроку, щоб зрушити справу з місця», – підсумувала Анна Фотига.
Джерело: Polskie Radio dla Zagranicy
