Це наслідок припущень, що містяться в документальному фільмі, показаному на телеканалі MDR, про те, що в тунелях поблизу табору все ще можуть бути сховані скарби, накопичені нацистами.
Директор меморіального музею колишнього табору Йенс-Крістіан Вагнер закликав шукачів скарбів триматися подалі від цього місця, де з 1937 до 1945 р. загинули або померли в результаті нелюдського ставлення 56 тис. осіб.
Однак такий заклик може не зупинити «золоту лихоманку». У фільмі згадується намальована від руки карта, на якій нібито позначене місце, де нацисти заховали свій скарб: золоті персні та зуби, вирвані в мертвих та живих в’язнів.
Коли американські солдати звільнили табір у квітні 1945 р., вони виявили там 21 т золота. Цей факт додатково розпалює уяву шукачів. Золото було сховане в тунелях, які викопували в’язні. Фільм телеканалу MDR припускає, що американці, а потім і росіяни не помітили двох добре замаскованих підземних коридорів.
Вагнер це заперечує.
«Всі тунелі були відкриті та обшукані», − сказав він в інтерв'ю британському щоденнику The Times.
«Навіть незважаючи на це, люди все ще намагаються незаконно потрапити в тунелі. Іноді ми виявляємо людей із металошукачами», − інформував Йенс-Крістіан Вагнер.
Концтабір у Бухенвальді функціонував із липня 1937 р. до кінця війни. Спочатку в ньому були ув’язнені противники НСДАП. Після вторгнення в Польщу там з’явилися поляки та євреї. На ув’язнених проводилися наукові та паранаукові дослідження, зокрема, на замовлення берлінського інституту імені Роберта Коха.