Польща
Вчора у Польщі згадували введення воєнного стану

Метою воєнного стану було придушення громадянських протестів і призупинення демократичних змін, що розпочалися в серпні 1980 р. 

13 грудня 1981 р., 39 років тому, у Польщі був введений  воєнний стан.

Історик Марек Вежбіцький, згадуючи ті події, каже, що це рішення було прийняте з метою придушення демократичних змін і знищення прагнень поляків здобути свободу.

У ті дні 1981 р. владу перейняла Військова рада національного порятунку на чолі з генералом Войцехом Ярузельським. Демократичні зміни, які розпочиналися, загрожували комуністичній системі та утриманню при владі Польської об’єднаної робітничої партії. Але офіційною причиною введення воєнного стану влада назвала економічну ситуацію, а також загрозу для державних структур.

Директор Бюро історичних досліджень Інституту національної пам’яті Марек Вежбіцький пояснив, що комуністична влада запровадила воєнний стан, бо не могла контролювати діяльність незалежних профспілок «Солідарність». 

Рух «Солідарності» був надто масштабний, надто незалежний, а отже, був безпосередньою загрозою для комуністичної влади. Саме через це його хотіли знищити. Його не вдалося взяти під контроль, як це часто робили з меншими організаціями, і якимось чином нейтралізувати. У 1981 р. «Солідарність» нараховувала 9,5 млн членів. Це було величезне суспільне явище, яке не можна було ліквідувати традиційним способом.

Професор Вежбіцький згадує, що у ніч з 12 на 13 грудня комуністична влада вивела на вулиці потужні міліцейсько-військові сили та затримала значну кількість опозиційних діячів.

На час воєнного стану влада призупинила друкування всіх періодичних видань, у спеціальному режимі почали працювати радіо, телебаченню та великі промислові підприємства. Страйки і масові протести були заборонені. Там, де, незважаючи на це, вони спонтанно починалися,  їх відразу ж придушували міліція і армія. 16 грудня під час протесту в шахті «Вуєк» загинули 9 гірників, а понад 20 було поранено.

Воєнний стан тривав 586 днів, до 22 липня 1983 р.

Схожі публікації
Відомий американський історик Тімоті Снайдер заявив, що майбутнє Польщі тісно пов’язане з майбутнім України.
Йому виповнилося 100 років і він досі працює. Найстаріший професійно активний поляк ‒ мешканець Познані.
На Підкарпатті розпочався триденний Польсько-український конгрес істориків, який зібрав близько сотні науковців і представників влади обох країн для обговорення складних сторінок спільного минулого.
1 травня 2026 р. минає 22 роки від моменту, коли Польща офіційно приєдналася до Європейського Союзу.
Центр Мєрошевського запрошує студентів, аспірантів, молодих науковців, аналітиків, журналістів, активістів та працівників громадських організацій із Польщі, країн ЄС та Східної Європи взяти участь у міжнародній літній школі «Пам’ять і право», присвяченій перетину історії, права та політики.
До 40-ї річниці Чорнобильської катастрофи Польське радіо оприлюднило другий епізод подкасту «Чорнобиль: правдива історія», у якому аналізують причини вибуху реактора та перші години після аварії.
Члени британської королівської родини вшанували 100-ту річницю від дня народження королеви Єлизавети II, яка найдовше перебувала на британському троні й була найстаршим в історії монархом.
Учора, 19 квітня, відбулися заходи з нагоди 83-ї річниці повстання у Варшавському гетто.
Ініціатива, що починалася як локальна акція, сьогодні охоплює десятки країн і має на меті збереження пам’яті про події 1943 р. та історію єврейської громади Варшави.