Інститут національної пам’яті Польщі опублікував документ із 29 пунктів щодо польсько-української співпраці в контексті ексгумацій, поховань та вшанування пам’яті жертв воєн та геноцидів.

«Допомога в гідному похованні невинно вбитих чоловіків, жінок та дітей повинна об’єднати обидві нації», – заявив Інститут національної пам’яті. Позиція ІНП Польщі щодо польсько-української співпраці в контексті ексгумацій, поховань та вшанування пам’яті жертв воєн та геноцидів доступна з вівторка на сайті інституту.

«Інститут національної пам’яті, комісія з переслідування злочинів проти польської нації завжди виступали за міжнародну співпрацю в галузі національної пам’яті, що підтримується в дусі партнерства, взаємоповаги та поваги до правди. Держави зобов’язані пам’ятати про своїх громадян, невинно вбитих за часів поневолення, та про героїв боротьби за свободу і незалежність», – читаємо в першому пункті позиції.

Інститут національної пам’яті нагадав, що у ХХ ст. і поляки, і українці були жертвами тоталітарних сил та злочинів геноциду.

«Пам’ять про них також є універсальним викликом для обох країн. Це виражається прагненням забезпечити жертвам злочинів гідне поховання та протидію будь-якій формі прославлення військових структур та організацій, які скоїли військові злочини, злочини проти миру та злочини проти людства. Таке розуміння поваги для жертв може й повинно об’єднати обидві країни в галузі добросусідської співпраці», – додано.

На думку ІНП, обидві нації не повинні розділяти виклики, пов’язані із зусиллями щодо забезпечення гідних поховань жертв геноцидів.

«Обов’язок проведення ексгумацій та допомоги в перенесенні останків невинно вбитих чоловіків, жінок та дітей зі смертних ям у могили, як вираз пам’яті та поваги до них, також повинен об’єднати обидві нації. Інтересам України, Польщі та інших народів відповідає абсолютне засудження всіх форм геноциду», – зазначив польський Інститут нацмап’яті.

ІНП також наголосив, що Польща поважає українські прагнення зберігати пам’ять та місця поховань тих українських воїнів, які брали участь у взаємних українсько-польських та польсько-українських боях у 1918–1919 рр.

«Ми очікуємо подібної поваги до польських жертв конфліктів тих років – до їхніх кладовищ та їхніх прав на гідне поховання. Польща, як держава-переможниця в цьому конфлікті, яка в міжвоєнний період своїми кордонами охоплювала спірні території, ніколи не вважала допустимим, щоб масові злочини щодо мирних мешканців були способом остаточно вирішити питання про їх приналежність», – підкреслив інститут і додав, що в останні роки польська сторона дала згоду на будівництво низки українських місць пам’яті на своїй території.

Джерело: Українська служба Польського радіо