Польща і світ
Забруднення Балтійського моря стоками з Варшави може викликати реакцію з боку Данії чи Швеції

Міністр морської економіки і річкового судноплавства Марек Грубарчик висловив думку, що у зв’язку із забрудненням Гданської затоки стоками з Варшави Польща може очікувати на втручання з боку Данії або Швеції.

Минулорічна аварія колектора «Чайка» викликала реакцію шведської дипломатії. Посол Швеції в Польщі Стефан Гульгрен тоді зустрівся з очільником канцелярії прем’єра Міхалом Дворчиком, аби обговорити ситуацію. Швеція запропонувала допомогу.

Друга аварія трубопроводу, який доставляв стоки з лівобережної Варшави на очисну станцію «Чайка», сталася в минулу суботу. В результаті цього стоки скидають в аварійному режимі до Вісли.

Невдовзі стоки дійдуть до Балтійського моря

Очільник відомства морської економіки нагадав у середу на TVP Info, що вже невдовзі хвиля стоків, яка плине Віслою з Варшави, потрапить у Балтійське море.

«Забруднення вод у Гданській затоці буде значно нижчим, ніж у Віслі, але ми невдовзі отримаємо втручання зі шведської або данської сторони, якщо йдеться про забруднення Балтійського моря та його евтрофікацію», – сказав Грубарчик.

Високопосадовець пояснив, що цей процес є «найбільшою проблемою» Балтійського моря, зокрема, через це значно зменшилася популяція тріски.

Забруднення Балтійського моря може стати причиною проблем у переговорах із ЄС

На думку Грубарчика, забруднення Балтійського моря може стати причиною проблем «у контексті різних переговорів у ЄС, адже може знову виявитися, що це поляки в усьому винні».

«Це однозначно не сприяє політиці відродження риболовства», – додав високопосадовець.

Також Грубарчик нагадав, що в результаті минулорічної аварії у Віслу потрапляло від 2 до 4 кубометрів стоків на секунду.

«Тепер у пікові моменти ми мали навіть 20 кубометрів на секунду. Зараз швидкість скидання становить близько 8 кубометрів на секунду», – поінформував чиновник.

Джерело: wpolityce.pl

Схожі публікації
Попит на проживання зріс настільки, що в окремих курортних містах вільних місць на пік сезону залишається дедалі менше.
Поліцейські вважають це позитивним профілактичним рішенням.
Форум української молоді, який уперше провели у Варшаві у 2024 р., перетворюється на традицію.
Варшавський ринок житла щойно подолав чергову символічну межу. Середня пропонована ціна нового житла уперше перевищила рівень у 20 тис. злотих за квадратний метр.
Чи дійсно незабаром вулицями Варшави прогулюватимуться динозаври, а неандертальці почнуть влаштовувати полювання? Польська академія наук щойно запустила проєкт Музею природничої історії у Варшаві.
Платформа COOLCITY Index 2026 оцінила стійкість міст до наслідків змін клімату, як-от хвилі спеки, посухи чи сильні опади.
Аеропорт Шопена у Варшаві має дуже вдалий місяць. У квітні столичний аеропорт обслужив майже 2 млн пасажирів, зафіксувавши чергове зростання порівняно з минулим роком.
Агенція регіонального розвитку Тернопільської області проводить конкурс малих проєктів у рамках Фонду малих проєктів за пріоритетом «Довкілля» під назвою «CrossEco: уніфіковані рішення для спільного середовища».
Національна опера у Варшаві готує одну з головних прем’єр сезону – твір українського композитора Максима Коломійця, присвячений матерям, які рятують своїх дітей із російського полону.