НАТОскоп
Балтійські країни занепокоєні російськими навчаннями і будуть просити НАТО про додаткову підтримку

Президент Литви Даля Грибаускайте заявила у четвер, що балтійські країни проситимуть США і НАТО про додаткові заходи з метою укріплення безпеки регіону у зв’язку із запланованими на вересень великими російськими військовими навчаннями.

Вина виразила також переконаність, що адміністрація президента Дональда Трампа підтримає ці зусилля.

«Ми бачимо, що ризик зростає. Нас непокоять заплановані російські навчання «Запад-2017» з розміщенням (біля наших кордонів) великих та агресивних сил, які дуже демонстративно будуть готуватися до війни із Заходом», – сказала Грибаускайте журналістам у Ризі після розмов із президентами Литви, Естонії та Німеччини.

«Це означає, що ми будемо розмовляти з НАТО про створення додаткових постійних планів оборони, розміщення додаткових військових сил і про розробку швидшого процесу приймання рішень», – додала латвійська президент.

«Ми довіряємо американській адміністрації. Ми надіємося, що все, відносно чого були взяті зобов’язання, буде виконане і ми надалі матимемо надійних союзників, на яких можна покластися», – підкреслила Грибаускайте.

США вже направили у Латвію 120 своїх солдатів в рамках ротаційної бойової групи, а в п’ятницю туди має прибути 10 американських танків.

Про намір провести навчання «Запад-2017» Росія повідомила у вересні минулого року, але не оприлюднила, скільки солдатів має взяти в них участь.

Джерело: wpolityce.pl

Схожі публікації
Посла Російської Федерації Георгія Міхна викликали до Міністерства закордонних справ Польщі. Причиною виклику, як повідомив речник МЗС, є прагнення висловити солідарність із Німеччиною.
Головна комендатура Прикордонної служби Польщі відкрила тендер на постачання п’яти нових автомобілів спостереження. Транспортні засоби мають бути оснащені оптоелектронними приладами, а також системами виявлення та відстеження безпілотних літальних апаратів. Про це повідомляє infosecurity24.pl.
Північноатлантична рада засудила дії Росії та підтвердила повну солідарність із Польщею і Румунією після порушень їхнього повітряного простору.
Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО ухвалив рішення залишити три українські об’єкти всесвітньої спадщини у Списку всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою.
Поляки перебувають у своєрідній бульбашці переконання, що Росія на них не нападе.
Лише дві дивізії були б готові до негайної оборони Польщі в разі нападу Росії, повідомляє Rzeczpospolita.
Владислав Косіняк-Камиш повідомив, що найбільші обсяги допомоги Україні було надано у 2022–2023 рр.
Міністри оборони Латвії, Нідерландів і Великої Британії під час зустрічі у Ризі заявили про необхідність тіснішої співпраці у сфері дронів та безпілотних систем.
Унаслідок масованої російської атаки на Київ у ніч із суботи на неділю зазнали пошкоджень приміщення двох польських організацій.