«Європейська комісія стає на бік Росії, «Газпрому» і Німеччини у справі санкцій США щодо Nord Stream 2», – написав на твіттері євродепутат від правлячої партії «Право і справедливість» Яцек Саріуш-Вольський.

Політик опублікував документ, у якому Брюссель висловлює своє ставлення до позиції Вашингтона.

Державний департамент США в липні розширив санкції на підставі закону CAATSA (Countering America's Adversaries Through Sanctions Act), що може загрожувати німецьким компаніям, які інвестували в газопровід Nord Stream 2. CAATSA – це закон про протидію противникам Америки шляхом санкцій.

Саріуш-Вольський опублікував відповідь, яку підготувало бюро віцеглави Європейської комісії Валдіса Домбровскіса. «Європейський Союз протестує проти застосування санкцій до фірм із Європейського Союзу, які ведуть легальні дії в рамках європейського права», – написано в документі.

Також у заяві підкреслено, що Брюссель «не визнає санкцій третіх держав, які розцінює як такі, що суперечать міжнародному праву».

Nord Stream 2 був однією з тем останніх переговорів прем’єра Матеуша Моравецького з держсекретарем США Майком Помпео. Моравецький висловив задоволення рішення Сполучених Штатів щодо американських санкцій проти фірм, які будують газопровід Nord Stream 2.

«Польський уряд вважає, що будівництво цього газопроводу (...) є доказом відсутності європейської солідарності в питанні енергетичної безпеки. Ми задоволені, що американський уряд розуміє, що Nord Stream 2 може стати небезпечним винятком у гарантіях енергетичної безпеки в Європі», – говорив прессекретар уряду Пьотр Мюллер.

Раніше міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас під час візиту в Москві розкритикував американські рішення щодо санкцій проти Nord Stream 2 та пов’язаних із цим проєктом компаній.

«Вибір джерел енергії є суверенним рішенням Німеччини. Жодна країна не має права диктувати Європі енергетичну політику, використовуючи погрози», – сказав Маас після переговорів з російським міністром закордонних справа Сергієм Лавровим.

Трансатлантичні узи

«Для нас, Німеччини, трансатлантичні узи – не тільки зараз, а й у перспективі багатьох років – мають особливе значення. Не лише для нас, але й для Європи загалом. Вони глибші за будь-яку політичну кон’юнктуру. Проте ми змушені заявити, що санкції між партнерами – це дійсно неправильна і невірна дорога», – сказав Маас.

Російський міністр після переговорів підтвердив, що він разом із Маасом обговорював питання завершення будівництва газопроводу Nord Stream 2.

«Звісно, ми взяли до уваги безпрецедентний тиск у вигляді санкцій США», – повідомив Лавров. Він запевнив, що Росія цінує «принципову позицію Берліну», який підтримує ініціативу газопроводу. Лавров назвав проєкт «виключно комерційною ініціативою».

Глава МЗС Росії сказав, що «прагматизм вимагає підтримувати контакти» із США, але звинуватив Вашингтон, що той не вагається застосовувати будь-які методи, що, на його думку, «підтверджує ситуація навколо Nord Stream 2».

Під кінець 2019 р. президент США Дональд Трамп узаконив покарання санкціями компаній, які беруть участь у будівництві Nord Stream 2. В результаті цього з проєкту вийшла швейцарська фірма «Allseas» разом зі своїми двома кораблями, які прокладали труби на морському дні.

Газопровід Nord Stream 2 від Росії до Німеччини вже готовий на 94 %, але з грудня минулого року на ньому не ведуться жодні роботи. Із загальних 2460 км труб не вистачає ще 150–120 км у данській акваторії і 30 км у німецькій. Це завдання мають виконати два російських кораблі.

Джерело: tvp.info