Польща та Україна
Єленя Гура не дала згоди на пам’ятник кресового геноциду

У рамках громадянського бюджету в Єленій Гурі не буде встановлено пам’ятник, що представляє «Волинську різню». Ідею відхилили на етапі перевірки заявок. Тепер ініціатори встановлення пам’ятника будуть домагатися проведення у місті референдуму щодо монументу. Раніше згоди на будівництво неоднозначної скульптури не дали Жешув та Перемишль.

Автором скульптури, яка мала бути встановлена у Єленій Гурі є Анджей Пітинський. Пам’ятник «Волинська різня» у його виконанні представляє кільканадцятиметрового орла із вирізаним на грудях хрестом, у якому можна побачити настромлену на вила дитину.

На постаменті пам’ятника зображена родина у полум’ї – батько, мати із немовлям на руках, а поряд із ними хлопчик та дівчинка. За ними – фрагмент паркану, на вістря якого настромлені дитячі голівки.

З ідеєю розмістити такий пам’ятник у Єленій Гурі в рамках громадянського бюджету до міста звернулися колишні мешканці Кресів, які утворили громадський комітет. «Для нас це надзвичайно важлива ініціатива», – сказав «Onet» Маріуш Гєрус, один з ініціаторів будівництва пам’ятника в Єленій Гурі. Вже відомо, що проект відхилили та не допустять до голосування.

Погане враження
У муніципалітеті Єленьої Гури пояснюють, що пам’ятник жертвам мучеництва та геноциду викликав у місті багато суперечок. Відомо, що міська влада отримувала багато листів від противників ідеї.

«Вони підкреслюють, що пам’ятники повинні не тільки спонувати до роздумів, але й об’єднувати, натомість цей пам’ятник, що представляє, зокрема, немовля, набите на вила висотою близько шести-семи метрів просто «спливає кров’ю», – говорить «Onet» Цезарій Віклік, речник президента Єленьої гури.

Однак естетика була не вирішальною у тому, що пам’ятник, який представляє «волинську різню», не буде встановлено у місті, принаймні так переконує влада. «Ділянка, на якій ініціатори пропонують встановити пам’ятник у генеральному плані описаний як лісова територія із можливістю посадки лісів, де заборонено здійснювати забудову. Можна встановлювати лише малі архітектурні форми», – пояснює Цезарій Віклік.

«На цій території верхня межа так званої лінії забудови встановлена на рівні 12 м, натомість пам’ятник мав би загалом висоту 15,5 м, тому з очевидних причин він не може бути встановлений», – додає.

Ініціатори будівництва пам’ятника хотіли встановити його на вул. Судецькій. «Однак, ми запевнили, що лишаємося відкритими до обговорення, щоб опрацювати інше місце», – підкреслює Маріуш Герус.

Зіткнення з історією
Однак він не здивований рішенням єленогурських чиновників, тому що, за його поясненнями, тиждень тому президент Єленьої Гури Мартин Завіла говорив, що йому не подобається проект будівництва пам’ятника.

«Зміст цього пам’ятника говорить про трагедію, яка трапилася. Якби не геноцид на Кресах, у результаті якого наші співвітчизники були змушені тікати зі своїх домівок, де вони жили покоління, сьогодні Нижня Сілезія і сама Єленя Гура не були б собою», – переконує Маріуш Герус.

Буде референдум?
Тому громадський комітет будівництва пам’ятника «Волинська різня» в Єленій Гурі не планує так просто піддатися. «Ми хочемо провести референдум щодо обслуговування пам’ятника. Ми хочемо запитати жителів, чи хотіли б вони, щоб у місті було встановлено пам’ятник», – переконує Маріуш Герус.

Згідно проекту за підготовку території для встановлення пам’ятника потрібно заплатити бл. 200 тис. зл. Тим часом скульптуру вже відливають у Глівицях.

Джерело: Onet

Схожі публікації
Залишки кораблів, які в давнину розбивалися дорогою до Птолемаїди в Лівії, відкрили археологи Варшавського університету.
6–8 травня 2026 року відбудеться Польсько-український історичний конгрес – найбільша на сьогодні зустріч істориків із Польщі та України, присвячена спільній рефлексії над історією відносин між двома народами.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2026», у рамках якого підлітки з Польщі та України, зокрема діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
Археологи з фундації Relicta виявили поблизу селища Загроди в Західнопоморському воєводстві сліди середньовічного міста Штольценберг.
15 лютого 1951 р. було підписано угоду про обмін ділянками територій між Польщею та СРСР. Радянська сторона отримала родючі та багаті на поклади кам’яного вугілля території, поляки натомість отримали мальовничий, але бідний район у Бещадах із майже вичерпаними покладами нафти.
Інститут воєнних втрат, який проводить дослідження збитків, завданих Польщі внаслідок агресії СРСР у вересні 1939 р., представив перші результати своєї роботи.
Фундація «Świat na Tak» запрошує дітей та молодь польського походження, а також дітей поляків, які проживають за межами Польщі, віком від шести до 22 років до участі в XVII конкурсі «Бути поляком» (модуль А).
Лише до завтра, 11 листопада, можна милуватися мультимедійною проєкцією «Корона і держава: 1000 років королівства». Це розповідь про тисячолітню історію польської державності, висвітлена за допомогою 2D- і 3D-анімації, світла та звуку.
Через чотири роки після ухвалення Сеймом закону про відтворення західної частини площі Пілсудського Міністерство культури розпочинає роботи з відбудови Саксонського палацу, палацу Брюля та трьох історичних кам’яниць.