Польща та Україна
Експерт: «Війна за кримську воду була б для Росії дуже дорогою»

Для Росії військовий варіант розв’язання питання зовсім не такий очевидний, оскільки витрати на нього можуть значно перевищувати потенційну користь.

«Гідрологічна ситуація в Криму дуже складна. Війну за воду не можна виключати, але зараз росіяни використовують інші методи, аби вплинути на Україну та міжнародну спільноту», – розповідає аналітик і експерт варшавського Центру східних студій Кшиштоф Нечипор.

Фахівець наголошує, що Росія активізувала зусилля щодо впливу на політику України у справі кримського водопостачання через міжнародні організації, в основному ООН. «Однак російські спроби заручитися міжнародною підтримкою досі були безуспішними. Захід ще не чинить тиску на Україну в цьому питанні», – каже експерт.

«Ще одним елементом, який Росія використовує, щоб вплинути на Україну, є погрожування збройним конфліктом та силовим захопленням Каховського водосховища, де починається Північно-Кримський канал», – додає Кшиштоф Нечипор.

«Приводом для початку військової операції могли би стати великі військові навчання Кавказ-2020, які відбудуться у вересні. Зі стратегічного погляду подібні дії не можна виключати», – додав експерт Центру східних студій.

«Вторгненню Росії до Грузії у 2008 р. передували саме такі військові навчання. Ризик вторгнення завжди більший, коли внутрішня ситуація у Росії ускладнюється. Рейтинги підтримки президента Путіна свідчать, що для російської влади ця ситуація не є комфортною», – переконує фахівець.

«Сама військова операція, ймовірно, передбачала би захоплення Каховського водосховища, розташованого за 100 км від Перекопського перешийка та за 400 км від Донбасу. Це означає, що це могла б бути велика військова операція за участі всіх видів збройних сил Росії на відміну від анексії Криму у 2014 р., коли основні дії взяли на себе спецпідрозділи військово-повітряних військ», – розповідає Кшиштоф Нечипор.

Експерт додає, що тепер Росії довелося б зіткнутися з українською армією, яка вже перебуває в цілком іншому стані, ніж у 2014 р. А це означає, що військовий варіант зовсім не такий очевидний, оскільки витрати можуть перевищувати потенційну користь.

За словами аналітика Центру східних студій, росіяни сподіваються, що, підтримуючи напруження і погрожуючи Україні військовим втручанням, вони змусять українську владу піти на поступки або ж це призведе до соціальних заворушень і спалаху наступного Майдану.

«Росія хоче, щоб Україна була слабкою, поділеною, дестабілізованою та неспроможною захистити себе. Поки Україна вміло використовує російські погрози, щоб мотивувати Захід вести політику ізоляції та санкцій проти Росії. Дивлячись ширше, кожна сторона виграє від посилення напруги та загрози війною», – переконує експерт.

Джерело: Українська служба Польського радіо

Схожі публікації
Посла Російської Федерації Георгія Міхна викликали до Міністерства закордонних справ Польщі. Причиною виклику, як повідомив речник МЗС, є прагнення висловити солідарність із Німеччиною.
Очільник МЗС Польщі наголосив, що польсько-українська дружба має довгу історію, і нагадав, що Польща разом із Канадою однією з перших визнала український референдум про незалежність.
Головна комендатура Прикордонної служби Польщі відкрила тендер на постачання п’яти нових автомобілів спостереження. Транспортні засоби мають бути оснащені оптоелектронними приладами, а також системами виявлення та відстеження безпілотних літальних апаратів. Про це повідомляє infosecurity24.pl.
Північноатлантична рада засудила дії Росії та підтвердила повну солідарність із Польщею і Румунією після порушень їхнього повітряного простору.
Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО ухвалив рішення залишити три українські об’єкти всесвітньої спадщини у Списку всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою.
Поляки перебувають у своєрідній бульбашці переконання, що Росія на них не нападе.
Лише дві дивізії були б готові до негайної оборони Польщі в разі нападу Росії, повідомляє Rzeczpospolita.
Владислав Косіняк-Камиш повідомив, що найбільші обсяги допомоги Україні було надано у 2022–2023 рр.
Глава молдовської дипломатії Міхай Попшой закликав зняти табу з дискусії про об’єднання країни з Румунією. Кремль уже до цього готується.