Польща
Як розподілився польський електорат за рівнем освіти

Найвищу підтримку серед виборців з вищою освітою отримав Рафал Тшасковський.

За нього проголосували 65,9 % таких виборців. Такі висновки результатів екзит-полу, проведеного компанією Ipsos. У цій групі за діючого президента проголосували 34,1 % респондентів. Анджей Дуда здобув найбільшу підтримку серед виборців з початковою та базовою професійною освітою. Цей електорат віддав за нього 77,3 та 74,7 % відповідно.

Анджей Дуда здобув перевагу над Рафалом Тшасковським у трьох групах виборців за рівнем освіти. Серед електорату з початковою освітою він здобув 77,3% підтримки, тоді як його конкурент – 22,7 %. У групі громадян з професійною та середньою освітою 74,7 % підтримали діючого президента та 25,3 % – Рафала Тшасковського.

Рафал Тшасковський виграв лише серед випускників університетів з результатом 65,9 % підтримки. Анджея Дуду підтримали 34,1 % виборців з неповною вищою та вищою освітою.

Джерело: tvp.info

Схожі публікації
Тривалість трудового життя поляків становитиме в середньому 35,9 року. Про це свідчать найновіші дані Євростату за 2025 р.
Менша кількість іноземних студентів ‒ це виклик не лише для університетів, але й для місцевої економіки. Найбільше від цього втратять великі міста.
Торік ціни в Польщі становили 73,3 % від середнього рівня в Європейському Союзі, тоді як у 2015 р. цей показник був трохи меншим за 58 %.
Хоча точна кількість іноземців на польському ринку праці невідома, доступні оцінки показують їхнє істотне значення для низки секторів економіки.
Понад половина учасників опитування не змогли висловити думку щодо того, хто має стати президентом Кракова після Александра Мішальського.
У 2025 р. кількість виконаних смертних вироків досягла найвищого рівня, зафіксованого Amnesty International з 1981 р.
У 2025 р. через війни, конфлікти та стихійні лиха у світі зафіксовано рекордні 32,3 млн нових випадків внутрішнього переміщення.
Міністерка фінансів і регіональної політики РП Катажина Пелчинська-Наленч стверджує, що Польща знелюднюється.
Одна з трьох партій у новому угорському парламенті, ультраправа «Наша Батьківщина», оскаржує результати виборів. Її активісти стверджують, що їх дискримінувала платформа соціальних мереж.