Польща та Україна
«Малі Години» Якуба Варгоцького повернулися до Польщі. Рукопис походить із XV століття

Рукопис XV ст., так звані «Малі Години» Якуба Варгоцького купили для Національної бібліотеки на аукціоні в Лондоні завдяки меценатській допомозі Фонду «PZU». «Це приклад діяльності великої польської фірми, яка усталює польськість через підтримку культури», – сказав міністр культури Пьотр Ґлінський.

«Так складалася історія, що польська культура зазнала величезних втрат. Добре, що при допомозі польських фірм нам вдається повертати цінні скарби», – сказав віце-прем’єр-міністр, міністр культури Пьотр Ґлінський під час презентації поверненої книги в Палаці Речі Посполитої у Варшаві.

«Це перше впродовж кількох десятків років повернення до Польщі настільки цінного рукопису доби Ренесансу. Шедевр уже оцифровано. Проте рукопис надалі зберігає багато таємниць, дослідження яких саме розпочинається. Ми знаємо, що над цим рукописом працювало кілька митців, спробуємо їх ідентифікувати», – додав директор Національної бібліотеки Томаш Маковський.

Восени 2016 р. «Малі Години» Варгоцького виставив на продаж один з лондонських аукціонів. На нього звернув увагу Фонд культурної спадщини. На прохання Національної бібліотеки аукціон надіслав зіскановані копії книжечки, а потім до Лондону поїхав представник бібліотеки, щоб підтвердити її автентичність. Ціна книжки становила приблизно півмільйона злотих. Половину цієї суми компенсував Фонд «PZU», іншу половину – Національна бібліотека.

Книжка збереглася в дуже доброму стані, ремонту вимагає тільки сама обкладинка, яка є значно пізнішою, ніж сам кодекс.

Виняткова пам’ятка
Вигтовлений приблизно в 1470-1500 роках у Флоренції для родини Ґуччі, багато ілюстрований рукопис «Officium Beatae Mariae Virginis secundum usum Romanum», тобто «Малі Години» Якуба Варгоцького – це кодекс, що має розміри 12 на 8 см, зроблений на пергаменті на 303 аркушах латиницею темно-коричневим чорнилом.

Він містить п’ять кольорових мініатюр та 12 великих фігурних кольорових позолочених ініціалів. Мініатюри представляють Благовіщення Господнє, Розп’яття, Успіння Пресвятої Богородиці, Давида в пустелі, а також воскресіння Лазаря. На початку книжки, вже пізніше, було додано фігуру Марії з Дитятком і св. Анною.

 «Такого типу рукописи є доволі популярними в Західній Європі. А от у Польщі вони були дуже рідкісними і винятково цінними і, як правило, належали королям та князям. Особливо цікавим є той факт, що цей рукопис використовували ще наприкінці XVI ст., про що свідчать пізніші доповнення, тож він був не лише «вкладенням коштів». Це єдиний відомий приклад настільки пізнього використання рукописних «Малих Годин» у Польщі і взагалі володіння ними людьми середнього класу», – повідомляє Національна бібліотека.

Довга дорога до Польщі
Рукопис «Малих Годин» потрапив до Польщі найімовірніше  як власність Карла Кальвануса Ґуччі, котрий прибув разом із двором королеви Бони приблизно в 1518 році. Першим відомим польським власником книжки був перемишльський ремісник і фінансист Якуб Варгоцький.

«Це неймовірно, бо в XVI столітті у Польщі володіння такими книжками було рідкісне, зазвичай ними володіли королі, високопоставлені особи, представники церкви. Радник Варгоцький, швидше за все, купив чи одержав її в результаті якихось фінансових розрахунків від Карло Ґуччі. Про те, що він трактував цей рукопис як молитовник свідчать тексти, дописані власноручно саме Варгоцьким», – говорив директор Національної бібліотеки.

Подальша доля рукопису невідома, за винятком інформації, що в 1713 році Віленський єпископ Константи Бжоствовський подарував його Каролю Станіславові Радзівіллові. Про це свідчить запис на звороті титульного аркуша. «Малі години» тоді потрапили до бібліотеки Радзівіллів у Білій Підлясці, а згодом, очевидно, до бібліотеки Радзівіллів у Несвіжі, з якої могли зникнути одразу після першого розподілу Польщі в 1772 р. або в 1813 р. – після наполеонівського походу на Росію.

Czytaj dalej: tvp.info

Схожі публікації
Залишки кораблів, які в давнину розбивалися дорогою до Птолемаїди в Лівії, відкрили археологи Варшавського університету.
6–8 травня 2026 року відбудеться Польсько-український історичний конгрес – найбільша на сьогодні зустріч істориків із Польщі та України, присвячена спільній рефлексії над історією відносин між двома народами.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2026», у рамках якого підлітки з Польщі та України, зокрема діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
Археологи з фундації Relicta виявили поблизу селища Загроди в Західнопоморському воєводстві сліди середньовічного міста Штольценберг.
15 лютого 1951 р. було підписано угоду про обмін ділянками територій між Польщею та СРСР. Радянська сторона отримала родючі та багаті на поклади кам’яного вугілля території, поляки натомість отримали мальовничий, але бідний район у Бещадах із майже вичерпаними покладами нафти.
Інститут воєнних втрат, який проводить дослідження збитків, завданих Польщі внаслідок агресії СРСР у вересні 1939 р., представив перші результати своєї роботи.
Фундація «Świat na Tak» запрошує дітей та молодь польського походження, а також дітей поляків, які проживають за межами Польщі, віком від шести до 22 років до участі в XVII конкурсі «Бути поляком» (модуль А).
Лише до завтра, 11 листопада, можна милуватися мультимедійною проєкцією «Корона і держава: 1000 років королівства». Це розповідь про тисячолітню історію польської державності, висвітлена за допомогою 2D- і 3D-анімації, світла та звуку.
Через чотири роки після ухвалення Сеймом закону про відтворення західної частини площі Пілсудського Міністерство культури розпочинає роботи з відбудови Саксонського палацу, палацу Брюля та трьох історичних кам’яниць.