Рукопис XV ст., так звані «Малі Години» Якуба Варгоцького купили для Національної бібліотеки на аукціоні в Лондоні завдяки меценатській допомозі Фонду «PZU». «Це приклад діяльності великої польської фірми, яка усталює польськість через підтримку культури», – сказав міністр культури Пьотр Ґлінський.
«Так складалася історія, що польська культура зазнала величезних втрат. Добре, що при допомозі польських фірм нам вдається повертати цінні скарби», – сказав віце-прем’єр-міністр, міністр культури Пьотр Ґлінський під час презентації поверненої книги в Палаці Речі Посполитої у Варшаві.
«Це перше впродовж кількох десятків років повернення до Польщі настільки цінного рукопису доби Ренесансу. Шедевр уже оцифровано. Проте рукопис надалі зберігає багато таємниць, дослідження яких саме розпочинається. Ми знаємо, що над цим рукописом працювало кілька митців, спробуємо їх ідентифікувати», – додав директор Національної бібліотеки Томаш Маковський.
Восени 2016 р. «Малі Години» Варгоцького виставив на продаж один з лондонських аукціонів. На нього звернув увагу Фонд культурної спадщини. На прохання Національної бібліотеки аукціон надіслав зіскановані копії книжечки, а потім до Лондону поїхав представник бібліотеки, щоб підтвердити її автентичність. Ціна книжки становила приблизно півмільйона злотих. Половину цієї суми компенсував Фонд «PZU», іншу половину – Національна бібліотека.
Книжка збереглася в дуже доброму стані, ремонту вимагає тільки сама обкладинка, яка є значно пізнішою, ніж сам кодекс.
Виняткова пам’ятка
Вигтовлений приблизно в 1470-1500 роках у Флоренції для родини Ґуччі, багато ілюстрований рукопис «Officium Beatae Mariae Virginis secundum usum Romanum», тобто «Малі Години» Якуба Варгоцького – це кодекс, що має розміри 12 на 8 см, зроблений на пергаменті на 303 аркушах латиницею темно-коричневим чорнилом.
Він містить п’ять кольорових мініатюр та 12 великих фігурних кольорових позолочених ініціалів. Мініатюри представляють Благовіщення Господнє, Розп’яття, Успіння Пресвятої Богородиці, Давида в пустелі, а також воскресіння Лазаря. На початку книжки, вже пізніше, було додано фігуру Марії з Дитятком і св. Анною.
«Такого типу рукописи є доволі популярними в Західній Європі. А от у Польщі вони були дуже рідкісними і винятково цінними і, як правило, належали королям та князям. Особливо цікавим є той факт, що цей рукопис використовували ще наприкінці XVI ст., про що свідчать пізніші доповнення, тож він був не лише «вкладенням коштів». Це єдиний відомий приклад настільки пізнього використання рукописних «Малих Годин» у Польщі і взагалі володіння ними людьми середнього класу», – повідомляє Національна бібліотека.
Довга дорога до Польщі
Рукопис «Малих Годин» потрапив до Польщі найімовірніше як власність Карла Кальвануса Ґуччі, котрий прибув разом із двором королеви Бони приблизно в 1518 році. Першим відомим польським власником книжки був перемишльський ремісник і фінансист Якуб Варгоцький.
«Це неймовірно, бо в XVI столітті у Польщі володіння такими книжками було рідкісне, зазвичай ними володіли королі, високопоставлені особи, представники церкви. Радник Варгоцький, швидше за все, купив чи одержав її в результаті якихось фінансових розрахунків від Карло Ґуччі. Про те, що він трактував цей рукопис як молитовник свідчать тексти, дописані власноручно саме Варгоцьким», – говорив директор Національної бібліотеки.
Подальша доля рукопису невідома, за винятком інформації, що в 1713 році Віленський єпископ Константи Бжоствовський подарував його Каролю Станіславові Радзівіллові. Про це свідчить запис на звороті титульного аркуша. «Малі години» тоді потрапили до бібліотеки Радзівіллів у Білій Підлясці, а згодом, очевидно, до бібліотеки Радзівіллів у Несвіжі, з якої могли зникнути одразу після першого розподілу Польщі в 1772 р. або в 1813 р. – після наполеонівського походу на Росію.
Czytaj dalej: tvp.info
