Польща та Україна
Президент РП: «Україна має героїв, котрих ми готові разом вшановувати»

«Ми твердо домагаємося історичної правди у відносинах з Україною, що також означає заборону прославляння тих, котрі були вбивцями», − сказав у четвер президент Анджей Дуда. Він додав, що Україна має героїв, яких Польща готова вшановувати спільно із нею; це герої боротьби за незалежну Україну.

Дуда підкреслив, що Польща має право і домагається того, щоб історична правда була показана. «Історична правда також означає абсолютну заборону прославляння тих, котрі були вбивцями», − сказав президент у програмі «Варто говорити» на «TVP1».

Він додав, що під час останнього офіційного візиту Президента України в Варшаві у грудні минулого року провів із Петром Порошенком дуже «рішучу розмову». «Я сказав: «Пане Президенте, більше року, відколи я з вами зустрічаюся, весь час говоримо на одну й ту ж тему. Я мав до вас кілька прохань щодо т.зв. закону про прославляння (йдеться про закон «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у ХХ ст., що був прийнятий українським парламентом у 2015 р.), це є певні елементи вшанування, в яких де факто поляків несправедливо звинувачують, що має бути змінено», − підсумував Анджей Дуда.

«Я говорив це президентові з першої нашої зустрічі і врешті хотів би, щоб це було змінено», − підкреслив він. Також він зазначив, що ці питання суттєво впливали на польсько-українські відносини. «Вони не складатимуться між нашими народами, допоки ці справи не будуть виправлені», − говорив Дуда. Він висловив надію, що президент Порошенко цей голос у Польщі дуже чітко почув.

У свою чергу, зазначив президент, звичайно, Україна має також свої проблеми, ці проблеми пов’язані і з будуванням національної ідентичності. «Я сказав президентові: Україна має своїх героїв, справжніх героїв, котрих Польща також визнає героями. Це хоча б ті, котрі сьогодні гинуть під час оборони суверенної, незалежної, вільної України. Це загиблі з «Небесної Сотні». Це герої, котрих ми готові вшановувати разом із вами, герої боротьби за суверенну Україну, яка буде справді вільною, незалежною від чужих впливів», − підкреслив Анджей Дуда.

Він зазначив, якщо йдеться про історію, ми однак показуємо тих, котрі були героями минулих часів. «Проведення в цій справі мудрої політики, вшанування тих, котрі були героями того часу як Справедливі серед народів світу (…), часто заплативши за це своїм життям, бо тоді були драматичні, абсолютно неймовірні злочини», − сказав він.

«Дуже важливим є будівництво доброго простору, взаємного співіснування народів, які пам’ятають про трагедії, про чорні сторінки, які схилять голову над могилами тих, хто був безжально знищений; які вміють показати й тих, котрі були героями, тих, котрі попри загрозу власного життя, вміли бути людяними у значенні великого гуманізму, що також пов’язаний із релігією, з божими заповідями», − говорив президент.

Дуда зазначив, що є багато крайніх підходів та узагальнень: всі були озлоблені. «Неправда, не всі були озлобленими. Були також добрі люди. Питання, чи більше було злих, чи більше було добрих людей? Я вважаю, що більше було добрих людей», − додав він.

«Треба віднайти героїв, також треба назвати вбивць. Щодо цього немає жодних сумнівів. Ця правда у цих відносинах є надзвичайно важливою, а також повага, взаємна повага», − зазначив він.

У минулому році парламент ухвалив закон щодо затвердження «Східного Хреста» − відзнаки для іноземців, котрі допомагали на Сході полякам, котрих переслідували у 1917-1991 рр. у зв’язку з їх національністю.

Президент Дуда під час візиту Президента України у Варшаві в грудні минулого року висловив надію, що найближчим часом також завдяки співпраці міністрів закордонних справ, разом з президентом Порошенком, вони будуть в стані ініціювати спільний польсько-український «інститут добросусідства».

На думку Дуди, основою такої ініціативи є висвітлення історичної правди. «З іншого боку – вшанування, нагороджування, пам’ять про тих, котрі в важкі моменти під час війни, коли доходило до найбільш болісних подій між нашими народами, на Волині і в інших місцях, де гинули поляки, де також гинули українці. Щоб тих людей, котрі тоді продемонстрували людяність, братерство між сусідами, котрі, коротко кажучи, виявили милосердя, відзначити, нагородити званнями і також нагородити відзнаками», – сказав президент.

Підтримку цієї ініціативи висловив Петро Порошенко. «Я переконаний, що на найближчому форумі істориків ми започатковуємо цю ініціативу при повній підтримці президентів обох країн», – додав він.

Джерело: Dzieje

Схожі публікації
Залишки кораблів, які в давнину розбивалися дорогою до Птолемаїди в Лівії, відкрили археологи Варшавського університету.
6–8 травня 2026 року відбудеться Польсько-український історичний конгрес – найбільша на сьогодні зустріч істориків із Польщі та України, присвячена спільній рефлексії над історією відносин між двома народами.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2026», у рамках якого підлітки з Польщі та України, зокрема діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
Археологи з фундації Relicta виявили поблизу селища Загроди в Західнопоморському воєводстві сліди середньовічного міста Штольценберг.
15 лютого 1951 р. було підписано угоду про обмін ділянками територій між Польщею та СРСР. Радянська сторона отримала родючі та багаті на поклади кам’яного вугілля території, поляки натомість отримали мальовничий, але бідний район у Бещадах із майже вичерпаними покладами нафти.
Інститут воєнних втрат, який проводить дослідження збитків, завданих Польщі внаслідок агресії СРСР у вересні 1939 р., представив перші результати своєї роботи.
Фундація «Świat na Tak» запрошує дітей та молодь польського походження, а також дітей поляків, які проживають за межами Польщі, віком від шести до 22 років до участі в XVII конкурсі «Бути поляком» (модуль А).
Лише до завтра, 11 листопада, можна милуватися мультимедійною проєкцією «Корона і держава: 1000 років королівства». Це розповідь про тисячолітню історію польської державності, висвітлена за допомогою 2D- і 3D-анімації, світла та звуку.
Через чотири роки після ухвалення Сеймом закону про відтворення західної частини площі Пілсудського Міністерство культури розпочинає роботи з відбудови Саксонського палацу, палацу Брюля та трьох історичних кам’яниць.