Польща та Україна
Богуслав Хработа: «Мрія про вільну Україну»

Із польського погляду, вільна і демократична Україна – це великий колективний обов’язок. Польща, а за нею і Європа повинні підтримувати все, що надає країні на берегах Дніпра сили і забезпечує їй квиток у сучасність.

Рівно 100 років тому відбулося підписання союзного договору між представниками відродженої польської держави і демократичної України. Історія назвала його пактом Пілсудського та Петлюри, угодою, яка передбачала взаємне визнання державності та кордонів, і, насамперед, спільну боротьбу проти найбільшої загрози для обох відроджених національних держав, якою тоді була більшовицька Росія.

Це був особливий момент в історії двох ще недавно ворогуючих країн. Польща готувалася до незалежності після століть розподілів. Вона все ще не мала безпечних кордонів, а зі сходу насувалася небезпека більшовицького плану всесвітньої революції пролетаріату.

Ситуація України була це складнішою. Традиція державності майже не існувала. Країна була роздрібнена сотнями поділів, а спадкоємець Директорії УНР Симон Петлюра контролював лише західні території, йому протистояла потужна опозиція. Однак у березні він підписав непросту угоду з поляками, яка давала шанс на дієву боротьбу з більшовиками і збереження демократичної України. Але історія захотіла іншого. Київська операція не принесла успіху, УНР була придушена, а українські підрозділи воювали на польському боці, захищаючи країну від більшовицької навали. Як виглядали б наші взаємини, якби історія повернулася по-іншому?

Історія вміє виправляти свої помилки. На початку 90-х років більшовицька імперія впала, на її руїнах виросла вільна Україна, а надії і мрії Пілсудського знову ожили. Чи усвідомлюємо ми важливість цього процесу? Це знав Пілсудський, знав Петлюра, це чудово розумів Сталін, а сьогодні – Путін: вільна Україна – це щит, яких захищає Європу від московського імперіалізму й одночасно це резервуар ресурсів, без якого Росії складно розправити крила. Звідки ця пристрасть, з якою господар Кремля хоче знищити українську державність, ця зверхність до української незалежності та постійні спроби політичної дестабілізації сусіда. Він зайшов в цьому занадто далеко й налаштував проти себе майже весь народ.

Для Польщі вільна й демократична Україна – це великий колективний обов’язок. Польща, а за нею і Європа повинні підтримувати все, що надає країні на берегах Дніпра сили і забезпечує їй квиток у сучасність. Це особливо помітно сьогодні, в часи пандемії, коли заморожені взаємини з Україною діють на шкоду всій Європі.

Тому дбаймо про наші стосунки з Києвом. Ми бажаємо йому мудрої влади, сміливих реформ і раціональної політики. Тільки вони зможуть гарантувати добробут, але побажаємо йому успіху й того, щоб велика мрія Пілсудського і Петлюри після століття могла здійснитися. Союз Києва і Варшави підтримає не лише Україну, але й наш історичний шанс.

Джерело: rp.pl

Схожі публікації
Залишки кораблів, які в давнину розбивалися дорогою до Птолемаїди в Лівії, відкрили археологи Варшавського університету.
6–8 травня 2026 року відбудеться Польсько-український історичний конгрес – найбільша на сьогодні зустріч істориків із Польщі та України, присвячена спільній рефлексії над історією відносин між двома народами.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2026», у рамках якого підлітки з Польщі та України, зокрема діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
Археологи з фундації Relicta виявили поблизу селища Загроди в Західнопоморському воєводстві сліди середньовічного міста Штольценберг.
15 лютого 1951 р. було підписано угоду про обмін ділянками територій між Польщею та СРСР. Радянська сторона отримала родючі та багаті на поклади кам’яного вугілля території, поляки натомість отримали мальовничий, але бідний район у Бещадах із майже вичерпаними покладами нафти.
Інститут воєнних втрат, який проводить дослідження збитків, завданих Польщі внаслідок агресії СРСР у вересні 1939 р., представив перші результати своєї роботи.
Фундація «Świat na Tak» запрошує дітей та молодь польського походження, а також дітей поляків, які проживають за межами Польщі, віком від шести до 22 років до участі в XVII конкурсі «Бути поляком» (модуль А).
Лише до завтра, 11 листопада, можна милуватися мультимедійною проєкцією «Корона і держава: 1000 років королівства». Це розповідь про тисячолітню історію польської державності, висвітлена за допомогою 2D- і 3D-анімації, світла та звуку.
Через чотири роки після ухвалення Сеймом закону про відтворення західної частини площі Пілсудського Міністерство культури розпочинає роботи з відбудови Саксонського палацу, палацу Брюля та трьох історичних кам’яниць.