Польща та Україна
Робота в Польщі стримує українців від повернення додому

Хоча вибух пандемії заблокував приплив сезонних працівників з України, вдалося затримати тих, які мали дозволи на більш тривале перебування.

Тепер цю ситуацію буде регулювати прийнятий «Антикризовий щит 2.0». Від початку вибуху пандемії Польщу покинули приблизно 200–250 тис. українських робітників, як оцінюють агенції з працевлаштування, що спеціалізуються на рекрутації осіб, працевлаштованих у Польщі на довший термін.

За інформацією Управління з питань іноземців, дійсні дозволи на довготривале перебування в Польщі мають 440,5 тис. іноземців, зокрема 228,4 тис. українців. Це навіть більше, ніж на початку цього року, коли дійсні дозволи на перебування мали 423 тис. іноземців, зокрема 215 тис. українців.

Директор агентства Personnel Service Кшиштоф Інгльот оцінює, що сьогодні в Польщі перебувають приблизно 900 тис. українських працівників. Це на 300 тис. осіб менше, ніж рік тому, однак в умовах пандемії така кількість трудових мігрантів є достатньою. На його думку, зменшення кількості українських працівників компенсує зростання кількості польських кандидатів, серед яких збільшується кількість тих, хто втратив роботу в готельно-ресторанному бізнесі чи зачинених торгових центрах.

Директор рекрутингового агентства EWL Анджей Коркус підтверджує, що зменшення кількості українських працівників поки не відчувається, оскільки багато закладів, які надавали роботу іноземцям, призупинили через епідемію виробництво. Окрім того, нову роботу тепер шукають українці, що раніше працювали у сферах, які через коронавірус виявилися заблокованими.

«Карантин сильно вдарив по готельній і ресторанній галузях, де частка іноземних працівників сягала до 25 %. Частина з них втратили роботу і повернулися в Україну, інші – знайшли нову роботу в Польщі, особливо в галузі виробництва продтоварів та торгівлі ними чи логістичному секторі», – пояснює керівник агентства EWL.

За його словами, іноземці виявилися для багатьох фірм цінною підтримкою, замінюючи польських працівників, які оформили отримання допомоги по безробіттю. Рекрутингові агентства передбачають, що разом із розмороженням економіки, попит на працівників з України знову зростатиме. Залучити нових трудових мігрантів буде складно (епідемія в Україні заблокувала залізничний і автомобільний транспорти), тому важливо  затримати тих, які зараз працюють у Польщі. Це полегшать зміни законодавства, прийняті в рамках «Антикризового щита 2.0», які передбачають подовження терміну легального перебування осіб, що перебувають у Польщі на підставі шенгенських віз чи безвізового режиму. За дослідженнями, понад 30 % українських працівників перебувають у Польщі на підставі безвізового режиму.

Положення пакету законів «Антикризового щита 2.0» можуть задовольнити нестачу сезонних працівників у сільському господарстві і переробній промисловості, де працювало багато  українців, що приїхали до Польщі за безвізом. За даними Міністерства сім’ї, праці і соціальної політики, минулого року польські центри зайнятості зареєстрували 1,64 млн заявок про намір працевлаштування іноземця, серед яких 1,48 млн. стосувалися працівників з України.

Джерело: rp.pl

Схожі публікації
Закон, який обмежує використання телефонів у школах і дитячих садках, очікує на підпис Кароля Навроцького.
У Сеймі триває підготовка постанови щодо вшанування жертв Волинської трагедії.
У Польщі 56 % зайнятих не мають вищої освіти, а роботодавці дедалі частіше роблять ставку на досвід і практичні навички.
Нові правила передбачають, що особи призовного віку, які вперше прибуватимуть до ЄС, не зможуть отримати тимчасовий захист, хоч право на в’їзд до Польщі вони збережуть.
Йдеться про обмеження доступу до тимчасового захисту для громадян України призовного віку.
Міська рада Ряшева відхилила проєкт постанови про запровадження нічної заборони на продаж алкоголю.
Відтепер більшість мешканців центрів колективного розміщення мають самостійно оплачувати проживання або залишити їх, тоді як безоплатне житло зберегли лише для вразливих категорій.
Однією з особливостей творчого підходу художниці Олени Габрієль є принципова відмова від назв для своїх картин.
Частина українців у Польщі змушена доводити обставини свого прибуття, хоч раніше безперешкодно користувалася статусом UKR.