«Пенсіонера варто витягти з бермудського трикутника: кухня, ванна кімната, серіали», – каже Марек Пільх з асоціації «Манко» у Кракові, яка вже 10 років намагається активізувати людей поважного віку.
Марек Пільх, представник асоціації «Манко» у Кракові, яка займається проблемами людей похилого віку, був гостем Польського радіо. Організація вже 10 років намагається активізувати людей поважного віку, тобто тих, яким за 60 (у Польщі їх називають сеньйорами). З цією метою асоціація реалізує різноманітні проєкти, головні з яких – це національний часопис «Голос сеньйора», «Гміна, дружня сеньйорам» та «Всепольська картка сеньйора».
Марек Пільх розповів, яким чином і чому його організація популяризує активність серед сеньйорів.
Тому що активні сеньйори не піддаються хворобам. Популяризуючи активний стиль життя, я завжди наголошую, що пенсіонера варто витягти із бермудського трикутника: кухня, ванна кімната, серіали. Адже всі дослідження у світі, від Японії до США, вказують, що один долар, витрачений на активізацію літніх людей, повертається в рази економією коштів на охорону здоров’я. Активні особи набагато довше залишаються самостійними та справними.
Я також читаю лекції про здоровий стиль життя, учасниками яких є, як правило, жінки. Чому? Тому, що 30 % чоловіків після виходу на пенсію (у Польщі – у віці 65 років) протягом наступних двох років відходять у інший світ. Поки вони працювали, хвороби були десь на задньому плані.
Сам Марек Пільх невипадково став обличчям активного способу життя.
Коли мені було десь 60 років, я почав хворіти. Але коли я став вести активний спосіб життя, кардіологічні та ортопедичні захворювання, що мені загрожували, повністю відступили. Зараз я щодня, незважаючи на погодні умови, бігаю, навіть беру участь у марафонах (останнє, правда, не для всіх). Сьогодні в мене немає проблем зі здоров’ям, за останні три роки я не підхопив навіть нежить.
Асоціація «Манко», волонтером якої є Марек Пільх, – це одна із найактивніших організацій Польщі, що займаються проблемами людей похилого віку. Вона діє на території усієї країни. Одна з програм асоціації «Гміна дружня сеньйорам». Її суть – співпраця із місцевим самоврядуванням. Щоб гміна отримала звання дружньої сеньйорам, вона має виконати певні умови...
По-перше, у такій гміні має бути місце, де літні люди можуть зустрічатися. Це може бути, наприклад, Клуб сеньйора. Гміна повинна раз на рік провести один великий захід для сеньйорів, має працювати Рада сеньйорів – дорадчий орган місцевої влади. На жаль, на 2,5 тис. гмін у Польщі, такі ради існують лише у 400. Було б непогано, якби особи літнього віку могли відвідувати різні навчальні курси, які проводить Університет третього віку. Ми також ініціюємо різні акції, які проводяться у всій Польщі. Це, зокрема, акція «Тварина – ліки від самотності», а ще – «Стильна сусідка», коли сусідки беруть участь у показах моди. Але знову ж таки, тут йдеться не лише про те, щоб продемонструвати іншим нову сукню, а щоб активізувати старшу людину, тому що перед таким заходом жінка думає, що їй одягти, переглядає речі у шафі, відвідує перукарню, а не сидить перед телевізором. Одним словом, гміна має заохочувати людей поважного віку до активності.
Марек Пільх зауважує, що загалом у кожній гміні є Будинок культури, ковзанка, футбольне поле чи спортивний зал. Населений пункт, що бере участь у програмі «Гміна дружня сеньйорам», має полегшити доступ пенсіонерів до цих місць. У цьому, до речі, допомагає Всепольська картка сеньйора, яку асоціація видає спільно з органами місцевого самоврядування.
Картка – це інструмент, що активізує старших осіб, заохочує їх до участі в різних заходах. У першу чергу тому, що наявність картки дає право на різні знижки. На сьогодні до програми приєдналися 2 тис. закладів Польщі. Це, серед іншого, крамниці, автозаправні станції, перукарні, лікарі-ортопеди, фізіотерапевти, які надають сеньйорам 10–20-відсоткові знижки на послуги або товари. Як правило, на їхніх вітринах є наклейка з логотипом акції, а їхня база розміщена в інтернеті. За нашими підрахунками, Всепольську картку сеньйора мають 350 тис. осіб.
У Польщі видають різні газети і журнали для сеньйорів. «Голос сеньйора», видавцем якого є краківська асоціація, – єдиний всепольський часопис для літніх людей. Цей двомісячник, що виходить із 2014 р., видається за кошти спеціального державного Фонду активізації людей похилого віку.
Ми вже надрукували 49 номерів. У двомісячнику ми обговорюємо проблеми всіх сеньйорів, проводимо різні соціальні кампанії, про які я вже згадував, такі, як «Стильна сусідка», «Тварина – ліки від самотності», «Пенсіонер-городник», «Любов після 60». Ми також пишемо про вимоги пенсіонерів, різні загрози, наприклад шахрайства за схемою «онук у біді». Часто на першу сторінку потрапляють фотографії відомих осіб, яким давно виповнилося 60 років і які залишились активними. Ми переконуємо, що життя після виходу на пенсію не закінчується.
Асоціація видала теж спеціальний номер «Голосу сеньйора-поляка за кордоном», який став результатом журналістських майстер-класів у сусідніх країнах для представників польської меншини. Вони пройшли завдяки підтримці Сенату РП, який профінансував поїздки активістів-сеньйорів із Польщі до України, Білорусі, Литви та Калінінградської області в Росії. В Україні вони відвідали Львів і Трускавець.
Джерело: Українська служба Польського радіо