Польща
Ризикувала життям, рятуючи єврейських дітей. Вшановано настоятельку сестер-францисканок

Польський Інститут національної пам’яті вшанував Праведницю народів світу, матінку Матильду Геттер. 

На 150-ту річницю з її народження на могилі монахині у Старих Повонзках у Варшаві поклали квіти керівник Інституту національної пам’яті Польщі Ярослав Шарек та монахині з Конгрегації сестер-францисканок родини Марії.

Під час Другої світової війни Матильда Геттер та інші сестри, ризикуючи власним життям, врятували кілька сотень єврейських дітей, приречених німцями на смерть. Варшавський орден створив мережу допомоги для єврейських дітей, про що розповів Ярослав Шарек, керівник Інституту національної пам’яті Польщі.

«Сестри тримали сиротинці, де переховували від німців єврейських дітей. У Плудах поблизу Варшави перебували приблизно 30 дітей, в Аніні – понад 10, і так у десятках будинків цього ордену. Матінка Матильда Геттер була ініціаторкою, людиною, яка керувала всією акцією», – зазначив Шарек.

Голова ІНП підрахував, що близько 500 дітей та 250 дорослих знайшли притулок у сестер-францисканок. Ярослав Шарек наголосив, що до цього часу Матильду Геттер пам’ятають врятовані нею люди. Голова Інституту національної пам’яті зазначив, що цю історію потрібно розповідати частіше.

«Весь світ знає Ірену Сендлерову, а дітей, яких вона витягувала з гетто, переховували в будинках сестри Матильди Геттер. Вона сама, як і десяток інших сестер цієї громади, удостоєна звання Праведника народів світу. До цієї справи було залучено понад 100 сестер», – сказав він.

Під час Другої світової війни сестра Матильда Геттер взяла на себе зобов’язання прийняти кожну дитину, яку вдасться звільнити з Варшавського гетто. «Хто би не прийшов у наш двір за допомогою, в ім’я Христа, ми не можемо відмовляти», – говорила сестра Матильда.

У березні 2019 р. Інститут національної пам’яті відкрив пам’ятну дошку на честь матінки Матильди на стіні будинку сестер-францисканок сім’ї Марії за адресою: вулиця Гожей, 53 у Варшаві.

Джерело: TVP Info

Схожі публікації
Залишки кораблів, які в давнину розбивалися дорогою до Птолемаїди в Лівії, відкрили археологи Варшавського університету.
6–8 травня 2026 року відбудеться Польсько-український історичний конгрес – найбільша на сьогодні зустріч істориків із Польщі та України, присвячена спільній рефлексії над історією відносин між двома народами.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2026», у рамках якого підлітки з Польщі та України, зокрема діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
Археологи з фундації Relicta виявили поблизу селища Загроди в Західнопоморському воєводстві сліди середньовічного міста Штольценберг.
15 лютого 1951 р. було підписано угоду про обмін ділянками територій між Польщею та СРСР. Радянська сторона отримала родючі та багаті на поклади кам’яного вугілля території, поляки натомість отримали мальовничий, але бідний район у Бещадах із майже вичерпаними покладами нафти.
Інститут воєнних втрат, який проводить дослідження збитків, завданих Польщі внаслідок агресії СРСР у вересні 1939 р., представив перші результати своєї роботи.
Фундація «Świat na Tak» запрошує дітей та молодь польського походження, а також дітей поляків, які проживають за межами Польщі, віком від шести до 22 років до участі в XVII конкурсі «Бути поляком» (модуль А).
Таке рішення ухвалив Бундестаг. У центрі Берліна з’явиться пам’ятник на вшанування польських жертв націонал-соціалізму та німецької окупації в 1939–1945 рр.
Лише до завтра, 11 листопада, можна милуватися мультимедійною проєкцією «Корона і держава: 1000 років королівства». Це розповідь про тисячолітню історію польської державності, висвітлена за допомогою 2D- і 3D-анімації, світла та звуку.