Польща і світ
Парламент Естонії засудив історичну сталінську брехню Росії

Державні збори Естонії (Рійґікоґу) абсолютною більшістю голосів засудили історичні пропагандистські наклепи Росії на Польщу та сусідні країни і нагадали про подібність злочинів нацистського і радянського тоталітаризмів.

Естонський парламент ухвалив резолюцію «Про історичну пам’ять та фальшування історії» із засудженням фальшування історії Росією та підтримкою Польщі та інших країн, котрі Москва звинуватила в початку Другої світової війни. Йдеться про те, як Кремль представляє роль Радянського Союзу в початку Другої світової війни та перекидає провину на жертв агресії. За документ проголосували 72 зі 101 естонського парламентарія.

У резолюції естонські політики засудили російські спроби «переписування історії». У документі йдеться, що естонський парламент, «підтримуючи Польщу та інші європейські країни, котрі нещодавно Росія звинуватила у розв’язанні Другої світової війни, засуджує дії російської влади, яка заперечує, що Радянський Союз був одним з головних ініціаторів конфлікту, та звинувачує жертв агресії». Естонські парламентарії нагадали, що нацистська Німеччина, комуністичний Радянський Союз та інші тоталітарні режими винні у масових вбивствах у безпрецедентних в історії людства масштабах, геноцидах, депортаціях та ув'язненнях.

Естонці в резолюції нагадали, що безпосередньою причиною початку Другої світової війни були пакт Молотова-Ріббентропа, підписаний 23 серпня 1939 р. між ІІІ Рейхом та Радянським Союзом, а також прикріплений до нього таємний протокол. Естонські депутати засудили цей пакт, нагадавши про окупацію країн Балтії та поділ Польщі між ІІІ Рейхом і СРСР. Вони додали, що початок Другої світової війни був головним наслідком підписання пакту в серпні 1939 р. Парламентарії закликали теж уряд Естонії підтримати зусилля для збереження автентичності історичної пам’яті – не тільки у своїй країні, але й в усьому світі – так, аби злочини тоталітарних режимів не були забуті. «Знання історії збільшує спроможність протистояти цим загрозам, що загрожують демократії», – написали естонські депутат у заяві «Про історичну пам’ять та фальшування історії».

Російське посольство в Естонії засудило резолюції ще під час її підготовки.

Нагадаємо, у грудні Путін розкритикував вересневу резолюції Європейського парламенту щодо початку Другої світової війни. Російський лідер заявив, що причиною початку війни був не пакт Молотова-Ріббентропа, а Мюнхенська угода 1938 р. Він сказав, що Польща використала той договір для реалізації своїх територіальних претензій щодо Заолжя. Він переконував, що у вересні 1939 р. Червона армія у Бресті не боролися з поляками і у цьому контексті «насправді Радянський Союз нічого не відбирав у Польщі».

На сталінську пропаганду Москви проти Польщі відповіли тоді, зокрема, прем’єр Матеуш Моравецький та МЗС Польщі, а також численні польські та іноземні політики та ЗМІ.

Джерело: Українська служба Польського радіо

Схожі публікації
За словами угорського журналіста-розслідувача, Кремль створив спеціальну групу, завданням якої є втручання у квітневі парламентські вибори в Угорщині.
Міністерство культури України видало дозвіл на пошук останків польських жертв українських націоналістів у колишньому селі Гута-Пеняцька у Львівській області. Про це вчора, 18 лютого, відомство повідомило на своєму сайті.
Приватна Вища суспільно-економічна школа в Гданську відкриває нову спеціальність післядипломного навчання «Геополітика і геостратегія».
Російські солдати, які воюють в Україні, можуть мати дедалі більші проблеми з в’їздом до Європи. Естонія щойно закрила свої кордони для понад тисячі вояків Путіна.
Матеріал платформи Kanal Zero, знятий у Калінінградській області, викликав хвилю критики з боку журналістів, польської влади та української дипломатії.
Інститут воєнних втрат, який проводить дослідження збитків, завданих Польщі внаслідок агресії СРСР у вересні 1939 р., представив перші результати своєї роботи.
Міністерство закордонних справ РП наголошує, що Польща ніколи не відмовлялася від своїх фінансових претензій до Росії.
Обмеження вже охоплюють 261 особу, а Таллінн закликає країни ЄС створити спільний «чорний список» для всієї Шенгенської зони.
Таке рішення ухвалив Бундестаг. У центрі Берліна з’явиться пам’ятник на вшанування польських жертв націонал-соціалізму та німецької окупації в 1939–1945 рр.