НАТОскоп
У Європарламенті говорили про агресивну політику Росії на Балтиці

Учасники дискусії вважають, що західні країни мають рішучіше боротися з агресією РФ у Європі, Балтійському морі та Арктиці.

«Захід повинен протистояти агресивній політиці Росії в Європі, зокрема в Балтійському морі, а також має брати участь у створенні нових норм міжнародного права щодо Арктики, де Росія стає все активнішою», – заявили учасники конференції в Європарламенті.

Співорганізаторкою брюссельської конференції, присвяченій безпеці у морях та океанах, а також морській економіці, була польська євродепутатка Анна Фотиґа («Право і справедливість»).

«Масштаби транспортного руху в морях та океанах дуже великий. Одночасно інцидентів, конфліктів, справ, пов'язаних із конкуренцією, може бути більше. У всьому цьому є спроби привласнити морський простір», – сказала Фотиґа.

Тим часом танення льоду в Арктиці полегшує рух кораблів через цю акваторію і в той же час Росія вважає, що це її сфера впливу і що кожен корабель, який там проходить, повинен супроводжуватися російським криголамом.

«Це суперечить міжнародному праву і потрібно цьому протидіяти», – зазначив екскомандувач військ США в Іраку та Афганістані Бен Годжес. Він підкреслив, що, діючи в Чорноморському регіоні, Росія не хоче конфліктувати з НАТО, але часто застосовує насильство проти України, окуповуючи Крим або будуючи міст у Керченській протоці. На його думку, Захід повинен цьому протидіяти. Зовсім іншим викликом, за його словами, є Балтійське море, де Росія теж активна і де НАТО має засоби для здійснення морського контролю.

Ексміністр закордонних справ Фінляндії Тімо Сойні підкреслив, що у випадку України реакція була швидкою, а Заходу – дуже повільною. «Росія завжди розгойдує корабель, але якщо реакції на це не буде, то вона продовжує діяти», – сказав він. Сойні зазначив, що тому у зв’язку з цим доцільно прагнути до витрат у розмірі 2 % ВВП на оборону в межах НАТО. Він теж підкреслив, що Європа зацікавлена військовою присутністю США на своїй території.

Професор Бартломєй Пончек, декан відділу морських операцій Військово-морської академії в Ґдині, наголосив, що нині в морях ми маємо три основні сфери людської діяльності: військово-політичну, економічну та культурну. За його словами, загрози в цьому секторі включають порушення міжнародного права, тероризм, піратство, розповсюдження зброї та інциденти на морських шляхах. Загроза кібербезпеки – це нова сфера.

Пончек теж говорив про Росію та її дії у Балтійському морі. Він нагадав, що Російська Федерація неодноразово порушувала повітряний і морський простори інших країн. Це приклади, які показують, що Росія хоче показати свою перевагу в Балтійському морі, а також виявити слабкі місця Польщі та інших країн Балтії. Дії Росії, як зазначив Пончек, трактуються нею як відповідь на дії НАТО.

«Це може призвести до потенційного конфлікту, що загрожуватиме морським шляхам, а також сухопутній та морській інфраструктурі», – попередив він.

Джерело: Українська служба Польського радіо

Схожі публікації
Посла Російської Федерації Георгія Міхна викликали до Міністерства закордонних справ Польщі. Причиною виклику, як повідомив речник МЗС, є прагнення висловити солідарність із Німеччиною.
У Брюсселі відкрили фотовиставку «Очі війни», яка через світлини польських фотокореспондентів розповідає про наслідки російської агресії в Україні.
Головна комендатура Прикордонної служби Польщі відкрила тендер на постачання п’яти нових автомобілів спостереження. Транспортні засоби мають бути оснащені оптоелектронними приладами, а також системами виявлення та відстеження безпілотних літальних апаратів. Про це повідомляє infosecurity24.pl.
Північноатлантична рада засудила дії Росії та підтвердила повну солідарність із Польщею і Румунією після порушень їхнього повітряного простору.
Російські війська обстріляли столицю України в ніч із суботи на неділю, застосувавши, зокрема, балістичні ракети.
Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО ухвалив рішення залишити три українські об’єкти всесвітньої спадщини у Списку всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою.
Поляки перебувають у своєрідній бульбашці переконання, що Росія на них не нападе.
Учасники саміту НАТО в Анкарі підтвердили непохитну відданість принципу колективної оборони, закріпленому у статті 5 Вашингтонського договору, а також погодили новий пакет допомоги Україні.
Лише дві дивізії були б готові до негайної оборони Польщі в разі нападу Росії, повідомляє Rzeczpospolita.