НАТОскоп
Східна місія Помпео. Причини для занепокоєння Кремля?

Україна, Білорусь, Казахстан, Узбекистан – уже давно американський урядовець високого рангу не робив такої довгої подорожі пострадянськими країнами. До того ж це все країни, відносини яких зі США дуже цікавлять Росію.

Візити глави американської дипломатії до Мінська і Києва можуть мати величезне значення для подальшого розвитку ситуації в пострадянському просторі, які Москва вважає своєю традиційною зоною впливів. У свою чергу, присутність Майка Помпео в Нур-Султані й Ташкенті підтверджує зростання активності США в Центральній Азії.

30 січня Помпео прилетів до Києва, де зустрівся з президентом Володимиром Зеленським, главою дипломатії, міністром Вадимом Пристайком та міністром оборони Андрієм Загороднюком. Держдепартамент інформує, що метою Помпео було підкреслити американську підтримку суверенітету та інтегральної цілісності України. Візит глави американської дипломатії в Україну, запланований на початок січня, був перенесений через події на Близькому Сході. Увагу привертає обіцянка глави дипломатії США взяти участь у церемонії покладання вінків біля пам’ятника жертвам війни на Донбасі.

1 лютого Помпео відвідав Білорусь, де в Мінську зустрівся із президентом Олександром Лукашенком і главою дипломатії Уладимиром Макеєм. У Мінську Помпео підтвердив зацікавленість США у покращенні відносин із Білоруссю. Лукашенко схиляється до кращих відносин із Заходом із часу анексії Росією Криму, оскільки Білорусь побоюється, що її може поглинути сильніший східний сусід. У вересні 2019 р. США і Білорусь домовилися про посилення дипломатичних зв’язків і повернули послів у столиці держав після 11-річної перерви. Зараз триває білорусько-російська суперечка про поставки нафти і Мінськ шукає альтернативних джерел сировини.

Із Білорусі державний секретар США полетів до Казахстану та Узбекистану – ці визити мають підкреслити зацікавленість США в побудові безпеки в цілому регіоні. Йдеться, звісно, передусім про загрозу з боку ісламістів в Афганістані, але переговори скоріш за все стосуватимуться китайської політики в Центральній Азії та російських впливів – саме Казахстан вважається головним партнером Москви в регіоні, а з Узбекистаном росіяни відбудовують співпрацю після зміни президента.

У Казахстані, в столиці країни Нур-Султані, Помпео приймали президент Касим-Жомарт Токаєв, глава МЗС Мухтар Тлеуберди і перший президент республіки та її теперішній фактичний керівник Нурсултан Назарбаєв. У Ташкенті 2–3 лютого Помпео провів переговори із президентом Узбекистану Шавкатом Мірзійоєвим і главою МЗС Абдулазізом Каміловим. Там він теж узяв участь у зустрічі глав дипломатії держав «С5+1» (пострадянські країни Центральної Азії та Афганістан).

Джерело: defence24.pl

Схожі публікації
Польські солдати не повинні брати участь у конфлікті на Близькому Сході, навіть якщо Сполучені Штати цього попросять.
Представники УГКЦ у Польщі зустрілися з американськими єпископами, щоб обговорити душпастирську роботу та підтримку українських біженців, зокрема організацію центрів психологічної допомоги.
Вето президента Польщі Кароля Навроцького щодо програми ЄС SAFE спричинило політичну бурю, а на тлі з’явилися припущення про можливий тиск з-за кордону.
Міжнародний кримінальний суд у Гаазі розпочав розслідування щодо можливих злочинів проти людяності, вчинених владою Білорусі.
Колишній президент США Джо Байден був спеціальним гостем заходу у Вашингтоні, організованого експослом у Польщі Марком Бжезінським.
Війна коштує – і чимало. Найновіші дані, опубліковані американським аналітичним центром Center for Strategic and International Studies, проливають світло на гігантські витрати, які несуть Сполучені Штати у зв’язку з операціями проти Ірану.
Європейські чиновники побоюються, що Вашингтон може зосередитися на Близькому Сході, скоротивши тиск на Росію та обмеживши постачання озброєння Києву.
Меланія Трамп у ролі головуючої заявила, що Сполучені Штати солідарні з усіма дітьми в усьому світі, і висловила сподівання, що незабаром усі вони житимуть в мирі.
Польські офіційні представники не візьмуть участі в церемонії відкриття Паралімпійських ігор на знак протесту проти допуску спортсменів із Росії та Білорусі виступати під національними прапорами.