Польща та Україна
Литовський історик закликає створити союз Польщі, Литви, Білорусі та України

«Анексувавши Крим, Росія зробила те, чого ніхто у XX і XXI ст. не сподівався. Ми повинні шукати альтернативу на «чорну годину», – сказав Альвідас Ніжкентайтис із Вільнюського університету.

Литовський історик закликає створити союз Польщі, Литви, Білорусі та України. На переконання Альвідаса Ніжкентайтиса з Вільнюського університету, цей геополітичний союз є необхідним у боротьбі з Росією.

«Нині існують декілька геополітичних союзів, – сказав у розмові з литовським порталом Delfi викладач Вільнюського університету, – це Міжмор’я, від Балтійського до Чорного морів, польська концепція АБЧ, тобто Адріатичного, Балтійського та Чорного морів, концепція Єжи Ґєдройця – Литва, Білорусь, Україна».

На переконання історика, концепція Міжмор’я за своєю ідеєю є найближчою до ідеї Ґєдройця: «Його концепція полягала в тому, що без демократичних держав в Україні, Білорусі та Литві не може існувати незалежна Польща. З погляду Литви, я можу сказати, що не може бути демократичної та незалежної Литви без демократичної Польщі, Білорусі та України».

Історик підкреслив, що політика Російської Федерації є агресивною та небезпечною: «Анексувавши Крим, Росія зробила те, чого ніхто у XX і XXI ст. не сподівався. Ніхто не думав, що можна силою міняти міждержавні кордони, і в цьому випадку сумна історія першої половини минулого сторіччя нас наздоганяє і примушує думати й шукати альтернативи на так звану чорну годину».

Джерело: Українська служба Польського радіо

Схожі публікації
Поляки перебувають у своєрідній бульбашці переконання, що Росія на них не нападе.
Німеччина не приєднається до перших військових навчань, які організовує так звана коаліція охочих ‒ група держав, що підтримують Україну.
Генеральний директор Європейського космічного агентства ESA Йозеф Ашбахер повідомив, що польський офіс буде розташовано у Варшаві.
Лише дві дивізії були б готові до негайної оборони Польщі в разі нападу Росії, повідомляє Rzeczpospolita.
Саміт НАТО в Анкарі вже приносить Україні перші конкретні результати.
Владислав Косіняк-Камиш повідомив, що найбільші обсяги допомоги Україні було надано у 2022–2023 рр.
До 31 липня триватиме прийом заявок на участь у програмі Національного агентства академічних обмінів «Промоція польської мови».
Речниця Єврокомісії Анітта Гіппер учора, 29 червня, відповіла на запитання журналістів про те, чи буде Білорусь втягнута в російське вторгнення в Україну.
Гданськ найближчими днями стане центром міжнародних розмов про майбутнє України.