Польща та Україна
МЗС України викликало посла Польщі

Посла Республіки Польща в Києві Бартоша Ціхоцького викликали на розмову до Міністерства закордонних справ України. Темою зустрічі стала нещодавня спільна заява послів Польщі та Ізраїлю про вшанування в Україні людей, пов’язаних з українським націоналізмом.

«Під час розмови та в контексті обговорення спільної заяви послів Польщі та Ізраїлю від 2 січня польському послу звернули увагу на те, що публічне обговорення внутрішніх питань української політики є контрпродуктивним», – заявили в Міністерстві закордонних справ України.

«Також було зазначено, що під час контактів на найвищому рівні між керівництвом України та Польщі було досягнуто домовленостей щодо розвитку діалогу з історичних питань на рівні експертів (...)», – зазначило українське дипломатичне відомство.

Ціхоцький та Ліон 2 січня опублікували спільний лист про прославляння антипольських та антисемітських активістів в Україні.

«Ми з великою стурбованістю і сумом відзначили, що українські органи влади, зокрема Львівська обласна рада та Державна адміністрація міста Києва, все ще вшановують історичних постатей та події, які варто засудити раз і назавжди», – написали посли в листі, опублікованому у Facebook.

Дипломати пояснили, що 24 грудня Львівська обласна рада прийняла рішення про виділення державних коштів у 2020 р. на вшанування пам’яті «нацистського колабораціоніста» Андрія Мельника, а також «ксенофобського, антисемітського та антипольського письменника» Івана Липи та його сина Юрія Липи, автора «расистської теорії української раси».

Посли також зазначили, що 1 січня у будівлі Київської держадміністрації було виставлено банер із зображенням Степана Бандери.

«Пам’ятаючи наших невинних братів і сестер, загиблих у 1939–1945 рр. на окупованих територіях Польщі, які зараз входять до України, ми, посли Польщі та Ізраїлю, вважаємо, що прославляння людей, які активно пропагували етнічні чистки, є образою, що шкодить боротьбі з антисемітизмом та процесу примирення наших народів», – йдеться в повідомленні.

«Зараз наші уряди докладають максимум зусиль, щоби протидіяти подальшим нападкам на євреїв, що відбуваються в різних країнах, і не допустити спроб фальсифікувати історію Другої світової війни», – читаємо.

Ціхоцький та Ліон зазначили, що очікують, що Львівська обласна рада та Київська державна адміністрація «долучаться до діалогу в пошуках правди».

«Зі свого боку, ми готові сприяти співпраці з відповідними установами Ізраїлю та Польщі, включаючи Яд Вашем та ІПН», – написали дипломатичні представники Польщі та Ізраїлю.

Заяву послів прокоментувала речниця Міністерства закордонних справ України Катерина Зеленко. Вона сказала, що «відродження та збереження національної пам’яті українського народу є одним із пріоритетних напрямків державної політики України». «Кожен народ і кожна країна самостійно визначають і вшановують своїх героїв», – зазначила вона.

Речниця МЗС України підкреслила, що Україна усвідомлює, що «є діячі, установи та навіть країни, зацікавлені, щоби вшанування пам’яті національних героїв та важливих дат лишалися предметом конфлікту між українцями та іншими народами».

«На нашу думку, дружні та партнерські відносини між Україною з одного боку й Польщею та Ізраїлем з іншого – це надзвичайно важливе досягнення, яке важко не помітити. Тому нам варто стояти на сторожі, не допускати спроб спровокувати напругу у двосторонніх відносинах, зокрема на фоні різних інтерпретацій та підходів до історичної пам’яті. Цивілізовані народи повинні керуватися принципом поваги до всіх загиблих, а дискусії в цій сфері мають відбуватися на рівні істориків та експертів, а не політиків», – сказала Зеленко.

Коментуючи ці висловлювання, посольство Польщі в Києві написало в суботу, що це не офіційна заява МЗС України.

«Важко повірити, що такі слова могли походити з вуст українського дипломата. Вони досі не розміщені на офіційному сайті Міністерства закордонних справ України. Якби вони були правдивими, це означало би, що українська дипломатія зараховує до героїв ідеологів українського інтегрального націоналізму, жертвами якого стали десятки тисяч поляків, євреїв і тисячі представників інших народів», – вказали в польському посольстві.

«Якщо пані Зеленко вважає, що культ Бандери чи Мельника – це внутрішня справа України, то на якій підставі Київ вимагає (на наш погляд, справедливо), щоб Росія визнала Голодомор геноцидом чи виступає проти московської теорії «русского мира»? Чому Україна може говорити, наприклад, про відновлення пам’ятників УПА в Польщі, а Польща не повинна висловлюватися про польських жертв УПА, які спочивають у безіменних ямах смерті на території України?» – зазначено в заяві.

«Найскладніше повірити, що прессекретарка МЗС України могла припустити, що за заявою послів могла стояти третя сторона. Польща та особисто посол Ціхоцький неодноразово доводили своє негативне ставлення до російської агресії проти України та підтверджували свою підтримку Україні на міжнародному рівні. Над користю третьої сторони від історичних суперечок України з її найстійкішими союзниками повинні задуматися ті, хто публічно і на державному рівні поклоняється ініціаторам та виконавцям етнічних чисток 1940-х рр. Ми переконані, що відбулося спотворення інформації», – наголосили в посольстві Польщі в Україні.

Джерело: TVP Info

Схожі публікації
Посла Російської Федерації Георгія Міхна викликали до Міністерства закордонних справ Польщі. Причиною виклику, як повідомив речник МЗС, є прагнення висловити солідарність із Німеччиною.
Із 1 вересня процесами, пов’язаними з ексгумаціями та пошуковими роботами, опікуватиметься новостворений департамент міжнародної співпраці та польської спадщини за кордоном.
Роботи проводитиме Меморіально-пошуковий центр «Доля» на замовлення Українського інституту національної пам’яті.
Йдеться про понад 200 млрд євро заморожених активів російського Центробанку. Більшість цих коштів зберігається в бельгійській компанії Euroclear.
Вони засудили випадки агресії між представниками двох народів і закликали до чесного історичного діалогу та дотримання закону всіма, хто перебуває в Польщі.
Польський Інститут національної пам’яті заявляє, що допомагає українській стороні з процедурою, але остаточні рішення ухвалюють інші державні органи.
За словами посла України в Польщі Василя Боднара, процес ексгумацій, який триває, вже не припиниться.
Очільник МЗС Польщі наголосив, що польсько-українська дружба має довгу історію, і нагадав, що Польща разом із Канадою однією з перших визнала український референдум про незалежність.
Приватний позов нащадків Любомирських загнав Польщу в дипломатичну пастку.