Люди пишуть листи, але не завжди відправляють. Бібліотекарі з Семпульно-Краєнського знайшли в одній із книг вітальну листівку із побажаннями «нового 1989 року». Була вказана адреса, наклеєна марка. Але не було поштового штемпеля. Завдяки бібліотекарям листівка знайшли адресата через 28 років.
Закладки, рахунки, потерті квитанції. Читачі часто лишають у книгах різні «сувеніри».
Під час впорядкування сховищ у бібліотеці в Семпульно-Краєнському одному із працівників потрапила до рук листівка. Здавалося б, нічого особливого. Хтось від руки написав на ній: «Із нагоди Різдвяних свят багато здоров’я, щедрої зіроньки та щасливого нового 1989 року».
«Ми знаходимо різні речі, але цього разу я був здивований. Ця листівка була готова до відправки: на ній була адреса та марка. Вона була схована між сторінками польської повісті, не пам’ятаю назви. Ми не знали, чому вона не потрапила до адресата. Я знайшов її навесні та лишив до зими, щоб вислати на свята», – розповідає Роберт Череховський із Громадської бібліотеки у Семпульно-Краєнському.
Вислав і отримав відповідь
Прийшов грудень і листівка, із запізненням на 28 років, потрапила до адресата. А разом із нею лист, у якому Роберт пояснив, чому листівка прийшла так пізно.
«Я не знаю, як Ви відреагуєте на цей лист, але хтось комусь надіслав побажання на свята, тому цю справу не можна було залишити незавершеною, тим паче перед Різдвом», – написав він у листі.
Хоча ймовірність того, що листівка за майже 30 років потрапить до свого адресата, була дуже малою, бібліотекарі вирішили спробувати. Вийшло, а до бібліотеки невдовзі прийшов лист. Виявилося, що листівка потрапила до рідних адресатів. Вони були приємно здивовані.
«Листівку підписали Барбара і Казімєж із дітьми. На жаль, дядько помер 22 роки тому, а тітка 11 років тому (…). Я підозрюю, що або тьотя Бася, або її донька Ася, що дуже любили читати, через неувагу забули про листівку та лишили її на багато років між сторінками книги», – відповів Роберт, який отримав листівку.
Родич адресатів переконував, що і листівка, і лист із бібліотеки знайдуть місце в родинному альбомі. «Листівка буде приємною пам’яткою, а історія про те, як та завдяки кому вона віднайшлася, часто згадуватиметься в наших родинних розмовах. (…) Ми ніколи не забудемо про цю доброту».
Джерело: www.tvn24.pl
