Польща та Україна
У Києві вшанували учасників Січневого повстання

Посли Польщі та Литви в неділю разом вшанували учасників Січневого повстання проти Російської імперії, ув’язнених у фортеці Косий капонір у столиці України, Києві. Цього року відзначають 154 річницю вибуху повстання.

«Цей день дає можливість усвідомити, що досі триває боротьба з імперіалізмом, це продовження історичних подій, що тривали багато років. Тепер із використанням інших, гібридних, технологій, без шабель, але з «Градами», це досі та сама війна за свободу наших народів», – зазначив посол Польщі у Києві Ян Пекло.

«Пам’ять про повстання для нас дуже цінна», – сказав під час розмови з польськими журналістами посол Литви Маріус Януконіс. «Це спільна дата у спільній історії, яку ми вшановуємо з огляду на пам’ять про героїв Литви, Польщі та України, що разом боролися за свободу», – відзначив він.

У Косому капонірі розташована кімната пам’яті Січневого повстання. З нагоди річниці там відкрито нову експозицію, сформовану завдяки зусиллям дипломатів і Міжнародного об’єднання польських підприємців в Україні.

За участь у повстанні в Україні до царських тюрм потрапили близько 3 тис. осіб. Лідери Січневого повстання на цих землях – Адам Зелінський, Владислав Тадеуш Раковський, Платон Кшижановський, Ромуальд Ольшанський та Адам Дружбацький – були розстріляні у Косому капонірі в Києві.

Січневе повстання розпочалося 22 січня 1863 р. Повстанці атакували російські гарнізони в Польському королівстві. У битвах, що тривали більше 1,5 року як розсіяний партизанський спротив, взяли участь щонайменше 150 тис. повстанців.

Після завершення повстання його учасників репресували: конфісковано шляхетські маєтки, скасовано монастирі на землях Польського королівська, встановлено високі податки і, перш за все, впроваджено активну русифікацію. За участь у повстанні царська влада оголосила смертні вироки щонайменше 669 особам. 38 тис. осіб прирекли на заслання.

Джерело: Dzieje

Схожі публікації
Відомий американський історик Тімоті Снайдер заявив, що майбутнє Польщі тісно пов’язане з майбутнім України.
На Підкарпатті розпочався триденний Польсько-український конгрес істориків, який зібрав близько сотні науковців і представників влади обох країн для обговорення складних сторінок спільного минулого.
Центр Мєрошевського запрошує студентів, аспірантів, молодих науковців, аналітиків, журналістів, активістів та працівників громадських організацій із Польщі, країн ЄС та Східної Європи взяти участь у міжнародній літній школі «Пам’ять і право», присвяченій перетину історії, права та політики.
Залишки кораблів, які в давнину розбивалися дорогою до Птолемаїди в Лівії, відкрили археологи Варшавського університету.
6–8 травня 2026 року відбудеться Польсько-український історичний конгрес – найбільша на сьогодні зустріч істориків із Польщі та України, присвячена спільній рефлексії над історією відносин між двома народами.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2026», у рамках якого підлітки з Польщі та України, зокрема діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
Археологи з фундації Relicta виявили поблизу селища Загроди в Західнопоморському воєводстві сліди середньовічного міста Штольценберг.
15 лютого 1951 р. було підписано угоду про обмін ділянками територій між Польщею та СРСР. Радянська сторона отримала родючі та багаті на поклади кам’яного вугілля території, поляки натомість отримали мальовничий, але бідний район у Бещадах із майже вичерпаними покладами нафти.
Інститут воєнних втрат, який проводить дослідження збитків, завданих Польщі внаслідок агресії СРСР у вересні 1939 р., представив перші результати своєї роботи.