Польща
Створять ДНК-карту Польщі з урахуванням етнічних меншин

Геномна карта Польщі – це найбільший генетичний проєкт в історії цієї країни. Вона допоможе в наукових дослідженнях та підготовці сучасних лікарських засобів.

Проєкт здійснюватиметься Європейським центром біоінформатики та геноміки (ECBiG). До його складу входять Інститут біоорганічної хімії Державної академії наук, Познанський технологічний університет та Центр досліджень ДНК як бізнес-партнер. Загальна вартість проєкту – 104,8 млн злотих. Співфінансування Національного центру досліджень та розробок із Європейського фонду регіонального розвитку становитиме майже 68 млн злотих.

Компанія Центральноєвропейський центр гемоніки (CEGC) у рамках проєкту виконає 5 тис. досліждень геномів мешканців Польщі та створить на цій підставі декілька інноваційних у світовому масштабі біоінформатичних інструментів для аналізу даних. У понеділок, 19 листопада, вона підписала контракт з консорціумом. Вартість частини проєкту, яку реалізуватиме CEGC, становитиме понад 63 млн злотих брутто. CEGC і Центр досліджень ДНК – це компанії, пов’язані з групою Inno-Gene.

У рамках проєкту буде створена унікальна база даних та біоінформатичне обладнання. Інфраструктура, яка буде створена в результаті проєкту, складатиметься з декількох елементів. Перший – це бази даних необроблених геномних даних, повних послідовностей геному людини. Друга – база похідних даних, що міститиме інтерпретацію генетичних зв’язків з особливостями організму. Третій елемент – це біоінформатичні інструменти для масштабного геномного аналізу. Буде також створено прототип біоінформатичних інструментів для аналізу генетичної мінливості етнічних меншин, які проживають у Польщі. Буде проаналізовано 1000 геномних послідовностей представників меншин.

База необроблених геномних даних міститиме дані щонайменше 5 тис. людей, відібраних таким чином, щоби можна було створити геномну картину жителів Польщі. Похідні бази даних систематично будуватимуться на підставі бази необроблених даних і результатів досліджень із їх використанням.

Надалі ця база може використовуватися Національним фондом охорони здоров’я чи Міністерством охорони здоров’я для збору та надання лікарям вибраних генетичних даних, які є ключовими для підбору лікування для конкретних пацієнтів. Генетичні дані та інформація про мутації визначає, зокрема, ефективність ліків чи дозування.

Це найбільший генетичний проєкт у польській історії. «Усі розроблені інструменти на комерційній основі надаватимуться медичним, фармацевтичним та науковим організаціям, які хочуть використовувати та обробляти генетичні дані як у нашій базі даних, так і у власних, – пояснює Яцек Войцехович, президент і головний акціонер Inno-Gene. – Ми розраховуємо на зацікавленість фармацевтичних компаній у доступі до генетичних даних поляків, що дозволить краще використовувати цільові препарати (які вражають лише рак, – прим. ред.). За доступ до подібних національних проєктів, як, приміром, британський Genomic England, фармацевтичні компанії щороку платять по кілька сотень тисяч фунтів. База, яка буде створена в рамках геномної карти Польщі, стане унікальною в цій частині Європи».

Реалізація проєкту запланована на 2019–2021 р.

Джерело: Rzeczpospolita

Схожі публікації
У лютому 2026 р. понад 32 тис. громадян України отримували медичну допомогу в державній системі охорони здоров’я Польщі, а в березні їхня кількість впала до менш ніж 7 тис.
Комітет з питань охорони здоров’я польського Сейму вчора, 28 квітня, ухвалив поправку, яка продовжує на один рік термін складання мовного іспиту для лікарів з України.
Dziennik Gazeta Prawna повідомляє, що понад половина польських пацієнтів ігнорує рекомендації лікаря, що спричиняє втрати в розмірі понад 20 млрд злотих щороку.
З 1 липня зросте мінімальна зарплата в системі охорони здоров’я. Підвищення відчують не лише лікарі чи медсестри, а й немедичні працівники та фармацевти.
Українські фахівці діляться зі своїми польськими колегами досвідом фронтової медицини, а польські медики готуються до спільних місій в Україні.
Дефіцит персоналу в системі військової охорони здоров’я сягає до 60 %, залежно від спеціалізації.
Вони втікали з України від війни і так потрапили до Польщі. Найчастіше завдяки допомозі інших, бо самі не здатні подбати про себе.
Війна триває за кількасот кілометрів від польського кордону, але менш ніж 10 % лікарень повністю готові працювати в умовах хімічної, біологічної, радіаційної та ядерної загрози.
Наукові підрозділи Польської академії наук можуть подавати заявки на фінансування довгострокових наукових стажувань учених з України в цих підрозділах.