Польща і світ
У Берліні триває виставка про поляків, які рятували євреїв. Ризикували життям – власним і своїх сімей

У Фонді Конрада Аденауера в Берліні у вівторок відкрили виставку про поляків, які рятували євреїв під час окупації. Учасники дискусії наголосили, що в Польщі за допомогу євреям загрожувала смерть, а німці застосовували колективну відповідальність за тих, які допомагали.

«Людей, які допомагали євреям врятуватися, можна було зустріти на території всієї окупованої націонал-соціалістами Європи. Вони походили з різних суспільних груп, мали різну мотивацію, відмінні політичні погляди», – розповів керівник академії Фонд Конрада Аденауера Андреас Кляйне-Кранебург.

Як він зазначив, поляки становлять чверть із 24 тис. усіх тих, кого Інститут Яд ва-Шем у Єрусалимі визнав Праведниками народів світу. «Це саме поляки ризикували життям – власним і своїх сімей. У Польщі за допомогу євреям виносили смертний вирок, i це покарання виконували в жахливий спосіб. Задокументовано 700 виконаних вироків, хоча, найімовірніше, за допомогу єврейським співгромадянам заплатили життям 2 тис. осіб», – сказав Кляйне-Кранебург.

Відповідаючи на запитання, чи поляки могли врятувати більше євреїв, Посол РП у Берліні Анджей Пшилембський звернув увагу на те, що з огляду на загрозу репресій ця допомога була «героїчним вчинком».

«Хто має право осуджувати і критикувати страх перед смертю? – запитує він. – У цих жахливих умовах люди не хотіли наражати на небезпеку власне життя і життя своїх близьких».

Герої і «шмальцівники»
Керівник польського дипломатичного відділу звернув увагу на те, що виставка не замовчує теж «поодинокі випадки», коли «поляки зраджували своїх сусідів», а «шмальцівники» заробляли гроші на переслідуванні польських євреїв» (так у Польщі називали людей, які шантажували євреїв і поляків, які їх переховували, та вимагали з них гроші, – ред. МІ).

«Жителі Польщі і зараз не ангели, і тоді теж ними не були. Це просто люди, різні люди, на жаль, часом також погані», – зазначив Пшилембський. «Польської держави як такої тоді не існувало, а відношення польської конспіративної держави до колабораціоністів і шантажистів було однозначне. Після суду їм виносили смертний вирок і приводили його в дію», – розповів посол.

Виставку підготували Музей історії польських євреїв «Polin» у Варшаві та польське МЗС. Попередньо її показували в багатьох країнах світу. У Німеччині її можна було переглянути в Гамбурзі, Дрездені й Лейпцигу. У приміщенні Фонду Конрада Аденауера вона діятиме до 15 лютого.

Експозиція складається з 16 стендів, які ілюструють ситуацію єврейського населення в окупованій фашистами Польщі, почергові етапи терору, які застосовувалися німецькими окупантами, а також різні форми допомоги, яку надавали євреям польські сусіди.

Рада допомоги євреям
Один із стендів виставки присвячений діяльності «Жеготи» – Ради допомоги євреям, конспіративної громадської організації, створеної в грудні 1942 р. при Делегатурі еміграційного уряду РП. Серед працівників організації знаходимо імена Ірени Сендлер і Владислава Бартошевського.

Заступник директора музею «Polin» Келлер-Залевська вказує на різні мотиви допомоги. «Багато поляків допомагало своїм єврейським знайомим, вважаючи це нормальною реакцією на переслідування. Інші, перш за все духовні особи, мотивувалися релігійними цінностями. Ще одним мотивом була боротьба з фашистами», – пояснює вона.

Урочисте відкриття виставки організувало німецьке Товариство підтримки Музею історії євреїв у Польщі, засноване в середині 90-х рр.

Джерело: tvp.info

Схожі публікації
Залишки кораблів, які в давнину розбивалися дорогою до Птолемаїди в Лівії, відкрили археологи Варшавського університету.
6–8 травня 2026 року відбудеться Польсько-український історичний конгрес – найбільша на сьогодні зустріч істориків із Польщі та України, присвячена спільній рефлексії над історією відносин між двома народами.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2026», у рамках якого підлітки з Польщі та України, зокрема діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
Археологи з фундації Relicta виявили поблизу селища Загроди в Західнопоморському воєводстві сліди середньовічного міста Штольценберг.
15 лютого 1951 р. було підписано угоду про обмін ділянками територій між Польщею та СРСР. Радянська сторона отримала родючі та багаті на поклади кам’яного вугілля території, поляки натомість отримали мальовничий, але бідний район у Бещадах із майже вичерпаними покладами нафти.
Інститут воєнних втрат, який проводить дослідження збитків, завданих Польщі внаслідок агресії СРСР у вересні 1939 р., представив перші результати своєї роботи.
Фундація «Świat na Tak» запрошує дітей та молодь польського походження, а також дітей поляків, які проживають за межами Польщі, віком від шести до 22 років до участі в XVII конкурсі «Бути поляком» (модуль А).
Таке рішення ухвалив Бундестаг. У центрі Берліна з’явиться пам’ятник на вшанування польських жертв націонал-соціалізму та німецької окупації в 1939–1945 рр.
Лише до завтра, 11 листопада, можна милуватися мультимедійною проєкцією «Корона і держава: 1000 років королівства». Це розповідь про тисячолітню історію польської державності, висвітлена за допомогою 2D- і 3D-анімації, світла та звуку.