Майстрині із Конякова, що в Сілезьких Бескидах, подали до Інституту національної спадщини заявку про внесення їхніх мережив до Національного списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Унікальна техніка плетіння гачком називається геклюванням (heklowanie).

Робота над підготовкою заявки до Інституту національної спадщини тривала понад рік. Перед поданням відбувалися дослідження, розвідки й соціальні консультації. Під час однієї з таких зустрічей, майстрині висловили бажання включити традицію геклювання до списку нематеріальної спадщини, що було необхідно зробити вже давно.

Як розповідає PAP Люцина Лигоцька-Когут із Центру культури в Істебні, мереживо є візитною карткою села Коняків. «В основі цих серветок, сплетених гачком, лежать численні природні мотиви й рослинні орнаменти, які компонуються круговим або зіркоподібним способом. Виконуються з білих або кремових бавовняних ниток. Їхня унікальність полягає в тому, що вони виготовляються без жодних шаблонів чи трафаретів, а кожна неповторна робота із безліччю елементів залежить від фантазії майстрині», – пояснила експерт.

Традиція плетіння гачком виникла на початку XX ст. і живе досі. Такої техніки виконання мережива немає більше ніде. Вона переходить від покоління до покоління. У Конякові – 700 місцевих майстринь.

Мереживо є дорогим подарунком. Його отримали, зокрема, Папа Римський Ян Павло II, англійська королева Єлизавета II. У 2013 р. п’ять мешканок Конякова створили найбільше мереживо у світі. Серветка має діаметр 5 м.

Відповідно до положень ЮНЕСКО, нематеріальною спадщиною є звичаї, усна народна творчість, знання та навички, а також пов’язані з ними предмети, які спільнота, група або одиниця визнає своєю спадщиною.

Перший об’єкт до польського списку нематеріальної культурної спадщини було внесено у 2014 р. У польському списку вже знаходяться техніка художньо-історичного виконання рушників цешинської школи, краківське шопкарство і хода Лайконіка, традиції плисаків в Уланові, кашубська вишивка жуківської школи, соколине полювання, вармінська говірка, як носій усної народної творчості, живенцько-суська техніка виготовлення іграшок і бортництво.

Джерело: www.kurier.pap.pl

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
РЕМІСНИКИ ПОВЕРТАЮТЬСЯ ДО ВРОЦЛАВА. ТЕСЛІ, СТОЛЯРИ І КРАВЦІ – ОДНІ З НАЙБІЛЬШ ЗАТРЕБУВАНИХ ПРОФЕСІЙ