Низький рівень води Вісли у Варшаві – наслідок не лише кліматичних змін. Екологи наголошують: головним чинником є інтенсивний видобуток піску, що розмиває русло річки, загрожує її екосистемам і навіть постачанню питної води для мешканців польської столиці.
Попри прогрес за останнє десятиліття, масштаби нерівності в доступності до базових послуг залишаються величезними. Мільярди людей не мають доступу до питної води, санітарних пристроїв і гігієни.
Іран зіткнувся з найсерйознішою водною кризою у своїй історії. Через висихання водойм, рекордні температури повітря та критичну нестачу води уряд розглядає безпрецедентні рішення.
У Євросоюзі нестачу води найбільше відчувають Кіпр, Мальта та Румунія. Польща перебуває в значно кращій ситуації. Однак і там ця проблема стає дедалі помітнішою.
Головна санітарна інспекція РП наголошує, що повені підвищують ризик поширення хвороб. У забрудненій воді можуть міститися фекальні бактерії, бактерії E. coli, інші мікроорганізми, а також токсичні хімічні речовини.
Після рекордного минулого року, протягом якого музей Прадо відвідали 3,5 млн осіб, директор установи Мігель Фаломір заявив, що музей «не потребує ані одного відвідувача більше».
