Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Сторе заявив про підвищення готовності збройних сил із початку листопада. Цей надзвичайний крок він обґрунтував агресивною війною Росії.
Литва побоюється, що російські війська, розташовані по обидва боки так званого Сувальського коридору, можуть одночасно атакувати, потенційно ізолюючи країни Балтії від решти НАТО.
Результати опитування близького до Кремля фонду «Громадська думка» свідчать, що більшість росіян вважають, що референдуми в чотирьох українських областях відбулися занадто пізно або ж вчасно.
Єнс Столтенберг наголосив, що посилення російських атак на цивільні об’єкти свідчить про те, що Москва втратила ініціативу на фронті й країна-агресор не здатна ефективно воювати проти української армії.
Речник Міністерства закордонних справ Польщі повідомив, що Путін є реальною загрозою, якій слід протистояти, в тому числі через підтримку Польщі, яка опинилась на першій лінії фронту.
Польща виступає за притягнення Росії до відповідальності та виплату Росією компенсації за збитки, спричинені її агресією. Про це на Радбезі ООН заявив 22 вересня міністр закордонних справ РП.
