Світ
Через агресивну війну Росії Норвегія підвищить бойову готовність

Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Сторе заявив про підвищення готовності збройних сил із початку листопада. Цей надзвичайний крок він обґрунтував агресивною війною Росії.

«Російська агресія призвела до найсерйознішої ситуації в політиці безпеки за десятиліття. Великі втрати змусили Росію вдаватися до нових заходів у війні проти України», ‒ підкреслив очільник уряду.

За його словами, немає жодних ознак того, що Росія поширила свої бойові дії на інші країни, проте, всі країни НАТО, включаючи Норвегію, повинні бути пильними щодо погроз, розвідувальної діяльності або спроб поширення пропаганди.

За словами Ейріка Крістофферсена, командувача Збройними силами Норвегії, на практиці підвищення готовності означатиме зміну пріоритетів. Збройні сили виділяють додаткові ресурси для виявлення загроз, морського спостереження та патрулювання критичної інфраструктури (нафтових і газових родовищ, трубопроводів).

Як повідомляє газета VG, нещодавно західна розвідка ідентифікувала норвезькі джерела енергії як потенційну мішень російських диверсійних атак. Це можуть бути газопроводи, підводні кабелі, а також морський транспорт.

Норвегія зараз є найбільшим постачальником газу для Європи.

Схожі публікації
Польські солдати не повинні брати участь у конфлікті на Близькому Сході, навіть якщо Сполучені Штати цього попросять.
Ударні дрони високоточного ураження перебувають на завершальному етапі розробки.
Вето президента Польщі Кароля Навроцького щодо програми ЄС SAFE спричинило політичну бурю, а на тлі з’явилися припущення про можливий тиск з-за кордону.
Прем’єр-міністр Дональд Туск заявив, що Польща не відправить свої війська до Ірану. Як він додав, цей конфлікт не стосується безпосередньо безпеки Польщі.
Перед Президентським палацом у Варшаві відбувся протест проти рішення Кароля Навроцького, який наклав вето на закон щодо європейської програми SAFE.
Польща як єдина країна Європейського Союзу зробила з програми позик на оборону SAFE тему гострої політичної суперечки.
Президент Кароль Навроцький відмовився підписувати закон про використання європейських пільгових кредитів на оборону, наголосивши на загрозі для суверенітету та безпеки країни.
Закриті об’єкти сьогодні обстежують, і деякі рішення про закриття стрільбищ оскаржуватимуть.
Польська влада прямо говорить, що частину винищувачів, які досягають межі свого ресурсу, можуть передати Україні.