Світ
Продукти на кілька сотень мільярдів доларів потрапляють у смітник, оминаючи магазини

Харчові продукти на 400 млрд доларів марнуються ще до того, як потраплять до магазинів. Це останні дані Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО).

Марнування продуктів усе частіше регулюється через несприятливий вплив на викиди парникових газів і величезну кількість голодних людей у світі. Світові лідери взяли на себе зобов’язання зменшити світові харчові відходи на 20 % до 2030 р.

Із нагоди публікації звіту ФАО закликала вжити заходів у рамках захисту навколишнього середовища для запобігання таким втратам. Організація підкреслила, що потреба у зменшенні марнування харчових продуктів «чітко вписана в порядок денний сталого розвитку до 2030 р.»

«Харчові відходи мають шкідливий вплив на навколишнє середовище та природні ресурси, які використовуються для виробництва продовольства», – заявив генеральний директор ФАО Ку Донгу. «Це означає, що марнуються земельні та водні ресурси, здійснюються зайве забруднення та зайві викиди парникових газів», – додав він.

Продукти на мільярди

За даними ФАО, 13,8 % світового виробництва харчових продуктів втрачається між збором врожаю та роздрібним продажем.

«Ми оцінили вартість. (...) Це означає, що є сільськогосподарська продукція на 400 млрд доларів, яка не доходить до етапу споживання», – повідомила агенції «AFP» Кароля Фабі, спеціалістка з питань статистики у штаб-квартирі ФАО в Римі.

Цей відсоток значно коливається залежно від регіону світу та виду харчових продуктів. В Австралії та Новій Зеландії він складає 5,8 %, а в Центральній та Південній Азії – 20,7 %. В Європі та Північній Америці марнується 15 % продуктів.

Марнується 22 % швидкопсувних фруктів та овочів і 9 % бобових та злакових.

Зниження втрат

«Було виявлено, що ці втрати є більшими на рівні виробників, які займаються збором врожаю або забоєм тварин», – сказала Фабі. Вона пояснила, що «існує величезна проблема зі зберіганням продуктів на виробництвах».

Експертка згадала країни Субсахарської Африки, де надлишки, що зберігаються на традиційних фермах, піддаються впливу мікроорганізмів, комах та гризунів, тобто «умовам, через які зберігання приносить величезні збитки».

«Заходи щодо зменшення втрат передбачають економічні (на інфраструктуру, обладнання) або екологічні витрати (більше споживання енергії на охолодження чи перевезення)», – сказала Фабі, наголошуючи на необхідності хорошого аналізу витрат і користі, щоби мати впевненість у тому, що «додаткові витрати на кращий захист харчових продуктів компенсують збитки».

Однак споживачі також відповідають за величезну кількість харчових відходів. За даними ФАО, покупці викидають до 37 % продуктів тваринного походження, а також п’яту частину фруктів та овочів. Споживачі в заможних країнах викидають продукти через завершення терміну придатності та неправильне планування покупок. Бідні країни – через несприятливі кліматичні умови та погано розвинену інфраструктуру.

Джерело: www.tvn24.pl

Схожі публікації
Платформа COOLCITY Index 2026 оцінила стійкість міст до наслідків змін клімату, як-от хвилі спеки, посухи чи сильні опади.
Агенція регіонального розвитку Тернопільської області проводить конкурс малих проєктів у рамках Фонду малих проєктів за пріоритетом «Довкілля» під назвою «CrossEco: уніфіковані рішення для спільного середовища».
Польща посіла несподівано низьку позицію в глобальному рейтингу зв’язку з природою.
Так звані громадські холодильники, тобто пункти безплатного розповсюдження їжі, закликають не викидати, а віддавати невикористані після Великодня продукти і страви.
Вступ Польщі до Європейського Союзу у 2004 р. часто подають як історію успіху: зростання економіки, нові дороги, відкриті ринки.
Поляки дедалі частіше заявляють, що хочуть обмежити марнування їжі під час Великодніх свят, однак на практиці й далі готують надто багато.
Протягом десятиліття кількість комунальних відходів, які виробляє пересічний поляк, зросла більш ніж на 40 %.
Краківська система міських електричних велосипедів Park-e-Bike функціонує з 2020 р. Сьогодні, 2 березня, розпочинається її черговий сезон.
Це місто, у якому майже кожен мешканець може дістатися пішки до найближчого парку менш ніж за п’ять хвилин. Це не утопічне бачення майбутнього, а повсякденність в Осло.