Польща
«15 серпня 1920 року було вирішено долі Польщі та Європи», – Маріуш Блащак у Оссові

«15 серпня 1920 р. була вирішена доля Польщі, доля Європи. Позиція солдатів 1920 р. є позицією теперішніх військових, які сьогодні стоять на сторожі нашої безпеки», – сказав у середу, 14 серпня, в Оссові очільник Міністерства національної оборони Маріуш Блащак під час заходів із нагоди 99-ї річниці Варшавської битви.

Блащак поклав у Оссові вінок під хрестом на честь ксьондза Ігнація Скорупки, майора Війська Польського. Там теж відбулася символічна пам’ятна перекличка. У заході взяли участь депутати, представники місцевої влади та духовенства, а також військові.

«Ми перебуваємо в особливому місці. У місці, де була вирішена доля майбутнього Польщі і Європи 99 років тому. (...) Ми знаходимося поблизу місця, де поляг ксьондз Ігнацій Скорупко – справжній священник, який став у першу шеренгу оборонців Батьківщини від більшовицької навали. Тоді весь народ став до боротьби за свободу Вітчизни, яка почала відроджуватися», – сказав Блащак.

«Їх поєднує любов до Батьківщини, самовідданість, жертовність»

Також високопосадовець зазначив, як дивно пов’язані долі оборонців Польщі у 1920 р. з долями убитий у 1940 р. в Катині і тих, хто загинув у Смоленській катастрофі.

«Їх поєднує любов до Батьківщини, самовідданість, жертовність. Це ті риси, які вирізняють нас, поляків. Це ті риси, які визначають нашу національну ідентичність», – підкреслив глава МНО.

Як сказав, особи, які загинули 10 квітня 2010 р. під Смоленськом, летіли до Катині у складі офіційної делегації, щоби вшанувати тих, що «загинули, таємно вбиті за Польщу».

Також Блащак додав, що позиція солдатів 1920 р. є позицією теперішніх військових, які стоять на сторожі безпеки. Раніше глава оборонного відомства поклав квіти біля пам’ятника майору, отцю Ігнацію Скорупці, а також на кладовищі полеглих у Варшавській битві.

Одна з найважливіших битв в історії

Бій із більшовиками під Оссовом біля Воломіна відбувся 14 серпня 1920 р. Він був частиною Варшавської битви, у результаті якої Червона армія була змушена відступити. Битва, яка увійшла до історії під назвою «Диво на Віслі», урятувала Польщу і країни Західної Європи від комунізму. Метою Леніна було зайняти Польщу, а потім надавати звідти підтримку німецьким комуністам. Історики визнали її вісімнадцятою за значенням битвою в історії світу.

Битва під Оссовом була однією із найкривавіших і найбільш драматичних серед битв, які відбулися у процесі оборони польської столиці. Величезну мужність проявили солдати Легії Академіцької (піхотний полк, сформований на базі добровольчого формування студентської молоді, – перекл.). У її рядах билися не лише студенти, а й гімназійна молодь і харцери.

Польські солдати відчайдушно оборонялися від атак росіян. Попри виснаження і величезні втрати, поляки пішли в контратаку. Дійшло до рукопашного бою, переважаючі сили ворога змушені були відступити. Проте перемога була здобута дорогою ціною – у боях загинули, пропали безвісти й отримали поранення близько 600 слодатів.

Джерело: polsatnews.pl

Схожі публікації
Поліцейські вважають це позитивним профілактичним рішенням.
Форум української молоді, який уперше провели у Варшаві у 2024 р., перетворюється на традицію.
Варшавський ринок житла щойно подолав чергову символічну межу. Середня пропонована ціна нового житла уперше перевищила рівень у 20 тис. злотих за квадратний метр.
Чи дійсно незабаром вулицями Варшави прогулюватимуться динозаври, а неандертальці почнуть влаштовувати полювання? Польська академія наук щойно запустила проєкт Музею природничої історії у Варшаві.
Аеропорт Шопена у Варшаві має дуже вдалий місяць. У квітні столичний аеропорт обслужив майже 2 млн пасажирів, зафіксувавши чергове зростання порівняно з минулим роком.
Національна опера у Варшаві готує одну з головних прем’єр сезону – твір українського композитора Максима Коломійця, присвячений матерям, які рятують своїх дітей із російського полону.
Пленерна виставка «Совєти в Польщі. Чи так виглядає визволення?» стала відповіддю на російську дезінформацію та маніпуляції історичними фактами.
Йому виповнилося 100 років і він досі працює. Найстаріший професійно активний поляк ‒ мешканець Познані.
1 травня 2026 р. минає 22 роки від моменту, коли Польща офіційно приєдналася до Європейського Союзу.