Польща
«15 серпня 1920 року було вирішено долі Польщі та Європи», – Маріуш Блащак у Оссові

«15 серпня 1920 р. була вирішена доля Польщі, доля Європи. Позиція солдатів 1920 р. є позицією теперішніх військових, які сьогодні стоять на сторожі нашої безпеки», – сказав у середу, 14 серпня, в Оссові очільник Міністерства національної оборони Маріуш Блащак під час заходів із нагоди 99-ї річниці Варшавської битви.

Блащак поклав у Оссові вінок під хрестом на честь ксьондза Ігнація Скорупки, майора Війська Польського. Там теж відбулася символічна пам’ятна перекличка. У заході взяли участь депутати, представники місцевої влади та духовенства, а також військові.

«Ми перебуваємо в особливому місці. У місці, де була вирішена доля майбутнього Польщі і Європи 99 років тому. (...) Ми знаходимося поблизу місця, де поляг ксьондз Ігнацій Скорупко – справжній священник, який став у першу шеренгу оборонців Батьківщини від більшовицької навали. Тоді весь народ став до боротьби за свободу Вітчизни, яка почала відроджуватися», – сказав Блащак.

«Їх поєднує любов до Батьківщини, самовідданість, жертовність»

Також високопосадовець зазначив, як дивно пов’язані долі оборонців Польщі у 1920 р. з долями убитий у 1940 р. в Катині і тих, хто загинув у Смоленській катастрофі.

«Їх поєднує любов до Батьківщини, самовідданість, жертовність. Це ті риси, які вирізняють нас, поляків. Це ті риси, які визначають нашу національну ідентичність», – підкреслив глава МНО.

Як сказав, особи, які загинули 10 квітня 2010 р. під Смоленськом, летіли до Катині у складі офіційної делегації, щоби вшанувати тих, що «загинули, таємно вбиті за Польщу».

Також Блащак додав, що позиція солдатів 1920 р. є позицією теперішніх військових, які стоять на сторожі безпеки. Раніше глава оборонного відомства поклав квіти біля пам’ятника майору, отцю Ігнацію Скорупці, а також на кладовищі полеглих у Варшавській битві.

Одна з найважливіших битв в історії

Бій із більшовиками під Оссовом біля Воломіна відбувся 14 серпня 1920 р. Він був частиною Варшавської битви, у результаті якої Червона армія була змушена відступити. Битва, яка увійшла до історії під назвою «Диво на Віслі», урятувала Польщу і країни Західної Європи від комунізму. Метою Леніна було зайняти Польщу, а потім надавати звідти підтримку німецьким комуністам. Історики визнали її вісімнадцятою за значенням битвою в історії світу.

Битва під Оссовом була однією із найкривавіших і найбільш драматичних серед битв, які відбулися у процесі оборони польської столиці. Величезну мужність проявили солдати Легії Академіцької (піхотний полк, сформований на базі добровольчого формування студентської молоді, – перекл.). У її рядах билися не лише студенти, а й гімназійна молодь і харцери.

Польські солдати відчайдушно оборонялися від атак росіян. Попри виснаження і величезні втрати, поляки пішли в контратаку. Дійшло до рукопашного бою, переважаючі сили ворога змушені були відступити. Проте перемога була здобута дорогою ціною – у боях загинули, пропали безвісти й отримали поранення близько 600 слодатів.

Джерело: polsatnews.pl

Схожі публікації
Польське радіо для України продовжує розширювати свою аудиторію, будуючи інформаційний міст між країнами, і запевняє, що ці чотири роки ‒ лише початок розвитку.
У Варшаві з 1 червня планують запровадити загальноміську нічну заборону на продаж алкоголю – з 22:00 до 6:00, що, за словами експертів, має зменшити рівень злочинності та небезпечних ситуацій.
Перед Президентським палацом у Варшаві відбувся протест проти рішення Кароля Навроцького, який наклав вето на закон щодо європейської програми SAFE.
Рада Варшави ухвалила рішення запровадити нічну заборону продажу алкоголю в усьому місті.
Мешканці Любліна та представники української громади міста відзначили 212-річчя з дня народження Тараса Шевченка читанням його поезії в однойменному сквері в центрі міста.
Рівно 86 років тому керівництво СРСР на чолі зі Сталіним підписало наказ про знищення понад 20 тис. поляків, які потрапили в полон після 17 вересня 1939 р.
Благодійність у «Пласті» є продовженням виховання відповідальності, яка переходить у конкретну допомогу Україні й підтримку спільної справи за кордоном.
Уперше регулярні програми польською та англійською вийшли в ефір 1 березня 1936 р. у Варшаві. Вони були присвячені культурі та політиці країни.
Відкриття Року Анджея Вайди відбудеться 6 березня – в день сторіччя з дня народження режисера культових фільмів «Попіл і діамант», «Земля обітована», «Людина з мармуру» та «Катинь».