Згідно з ідеєю польських сенаторів, великі магазини будуть зобов’язані передавати нереалізовані продукти громадським організаціям.

Політики хотіли би скоротити марнування харчових відходів, але законопроєкт зайшов у глухий кут.

«Ухвалення надто розтягується, що ставить під загрозу прийняття цього дуже необхідного закону», – занепокоєний сенатор Мєчислав Августин, автор проєкту закону про протидію марнування продуктів. Він не приховує свого занепокоєння стосовно того, що робота над законопроєктом, який на практиці вже готовий, застрягла на останньому етапі.

Метою є протидія марнуванню продовольства, через яке в Польщі викидають близько 9 млн тонн продуктів на рік. Хоча більшість викидають споживачі, закон стосуватиметься лише закладів торгівлі. Причина? В обґрунтуванні вказано, що великі магазини мають ефективну логістику і технічну інфраструктуру, яка дозволяє ідентифікувати продукти, термін придатності яких завершується.

ПОНАД ПОДІЛАМИ

Проєкт передбачає, що кожен продуктовий магазин площею більше 250 кв. м буде зобов’язаний передавати непродані продукти неурядовим організаціям. Той, хто цього не зробить, за кожний кілограм непроданої їжі заплатить 10 грошів.

Із самого початку робота над проєктом проходила в атмосфері міжпартійної згоди. Незважаючи на те, що автор – сенатор Августин – з «Громадянської платформи», доповідачем у Сеймі був сенатор від «Права і справедливості» Антоні Шиманьський. Уряд також схвалив проєкт, як і неурядові організації.

«Правда у тому, що, хоча магазини марнують найменше продуктів у всьому ланцюжку, вони відповідають за створення споживчих настроїв», – сказав Марек Боровський, президент Федерації польських банків продовольства в січні. Він додав, що Продовольчі банки адаптуються до нового закону.

У березні роботу над проєктом завершив спеціальний підкомітет. «Нам вдалося отримати повний консенсус, який є рідкісним у цьому Сеймі. У квітні відбудеться засідання Комітету з питань економіки та розвитку, яке рекомендує проєкт», – заявив голова підкомітету Павел Кобилінський з «Громадянської платформи – Громадянської коаліції». Він додав, що на тому ж квітневому засіданні проєкт проголосують на пленарному засіданні, яке має бути лише формальністю.

Проте голова Комітету з питань економіки та розвитку Єжи Мейштовіч до сьогодні не скликав засідання. Причина?

Сенатор Августин підозрює, що причиною може бути опір Міністерства охорони навколишнього середовища, яке має реалізувати закон, а також спротив торговельних мереж.

«Вони зараз мають великі труднощі, борються за ринок із дисконтними магазинами, а будь-яке додаткове навантаження можуть сприймати як непотрібний баласт. Дехто стверджує, що опір може виникнути внаслідок того, що не всі хочуть розкривати масштаби марнування продуктів», – зазначив він.

ЗВІДКИ ОПІР?

Чи справді тиск мереж є причиною затримки? Коли «Rzeczpospolita» зацікавилася питанням, Єжи Мейштовіч оголосив, що зустріч відбудеться 16 липня. Він стверджує, що комісія не займалася проєктом через напружений графік. «Мережі подали кілька поправок, які здаються цілком логічними. Однак не можна сказати, що вони проти цього законопроєкту, адже навіть без цього вони багато зробили для зменшення харчових відходів», – відзначає Мейштовіч.

У травні, наприклад, «Tesco» оголосив, що протягом двох років обсяг харчових відходів у магазинах мережі знизився на 41 %. Інші мережі також борються проти марнування їжі. Наприклад, «Carrefour» з 2013 р. реалізує програму «STOP марнуванню». У свою чергу, «Kaufland» має у своїх магазинах спеціально визначену зону, де продукція, в якої закінчується термін придатності, продається зі знижками.

Водночас гіпермаркети справді переживають важкий період, систематично втрачаючи клієнтів на користь дисконтних мереж. Наприклад, у січні 2019 р. «Tesco» оголосив про закриття 32 магазинів у Польщі, а в травні до них приєдналися ще чотири.

За словами сенатора Августина, турботи торговців невиправдані. «Із врахуванням податкових пільг, пов’язаних із передачею їжі на благодійність, баланс буде позитивним», – говорить він.

Він зазначає, що комісія розглядатиме проєкт на передостанньому засіданні Сейму перед завершенням каденції, тому часу дуже мало. На його думку, якщо закон має бути прийнятий, то потрібно поспішати: «Чехи, італійці та французи прийняли подібні рішення. Ми можемо бути наступними, але повинні зробити це швидко».

Джерело: Rzeczpospolita