Іноземці повинні мати можливість працювати довше, а спрощені правила мають застосовуватися до більшої кількості з них.

Підприємці, які через відсутність робочих рук на польському ринку праці почали наймати працівників з закордону, не залишають сухої нитки на воєводських адміністраціях. На видачу дозволів на працевлаштування іноземців терміном до трьох років їм треба чекати набагато довше, ніж потрібно було би. Замість того, щоб заяви розглядалися протягом 30 днів, як це передбачено в законодавстві, на них потрібно чекати навіть декілька місяців.

Так відбувається в Поморському та Сілезькому воєводствах, де, за словами підприємців, затримки найбільші. Зараз підприємцям доводиться чекати на можливість подати заяву аж до липня. В іншому випадку іноземець повинен почекати навіть кілька місяців, щоби воєвода поставив йому штамп у паспорті, необхідний для легалізації перебування в Польщі під час розгляду заяви про дозвіл на роботу. У деяких адміністраціях, незважаючи на можливість подання документів у цифровій формі, необхідно приносити паперові додатки або навіть повторно подавати паперову заяву, хоча раніше вона надходила в електронному вигляді.

У свою чергу, в Мазовецькій воєводській адміністрації, яка розглядає найбільше заяв у масштабах країни, підприємці мають два варіанти вибору: паперову форму подачі документів, розгляд яких триватиме навіть кілька місяців, і електронну, завдяки якій дозвіл на роботу іноземця можна отримати навіть через кілька тижнів. Але підприємці ніколи не знають, чи їхні заяви розглядатиме відділ у Седльцах чи Радомі. Через це процедура неефективна у випадку більшої кількості дозволів на працевлаштування для іноземців, необхідних одному підприємцю. Крім того, як кажуть ті, хто користується електронною формою подачі документів, це можна зробити тільки, якщо постійно моніторити сайт адміністрації, щоби зловити момент відкриття прийому електронних заявок. Таким чином, потрібно чимало везіння, щоби скористатися цією прискореною процедурою.

Незважаючи на відсутність офіційної статистики щодо ефективності видачі дозволів на працевлаштування іноземців, про результати роботи можна судити за іншими наявними даними.

«Згідно з офіційною статистикою Міністерства внутрішніх справ та адміністрації Польщі за перший квартал цього року, Підляське воєводство обслуговує іноземців у середньому у шість разів швидше, ніж Великопольське, принаймні, якщо йдеться про надання дозволів на тимчасове проживання для ведення бізнесу», – каже Лукаш Козловський, головний економіст Федерації польських підприємців.

Необхідні зміни

Підприємці одностайно говорять, що потрібні зміни. Конфедерація «Левіатан» пропонує розширити чинну процедуру спрощеного працевлаштування іноземців у Польщі.

«Відсутність ефективної системи залучення кваліфікованих робітників з закордону є перешкодою для розвитку та інвестицій для польських роботодавців», – коментує Роберт Лісіцький, директор департаменту праці, діалогу та соціальних питань конфедерації «Левіатан»

Перевагою такої процедури є те, що заявки підприємців розглядаються повітовими центрами зайнятості, які працюють значно швидше, ніж воєводські адміністрації. Минулого року вони прийняли від польських підприємців більше 1,5 млн заяв про доручення роботи іноземцю. Проте проблема полягає в тому, що зараз у рамках цієї процедури можна залучити іноземців тільки з шести країн: Вірменії, Білорусі, Грузії, Молдови, Росії та України. Крім того, період легального працевлаштування в цій системі становить лише шість місяців протягом одного року. Таким чином, це працівники, які часто змінюють свого роботодавця, котрих важко розглядати як постійних. Щоправда, положення передбачають, що у випадку, якщо працівник, що залучається з закордону на шість місяців, подасть заяву на отримання дозволу на роботу протягом наступних трьох років, його перебування буде легалізоване до моменту розгляду заяви, що не змінює того факту, що на дозвіл потрібно чекати місяцями без гарантій, що його буде видано.

«За останні роки роботодавці найчастіше зверталися за дозволом на працевлаштування українців, на другому місці були громадяни Непалу, потім Білорусі, Бангладеш та Індії», – повідомляє Гжегож Токарський, експерт об’єднання «Роботодавці РП». «Як бачите, список країн, охоплених спрощеною процедурою, не відповідає поточним потребам роботодавців», – додає він.

Джерело: Rzeczpospolita