Інститут національної пам’яті Польщі в середу повідомив, що планує викупити історичні підвали колишньої штаб-квартири НКВС у районі Прага у Варшаві. ІНП нагадує, що після війни там знаходилася катівня СБ, де мордували і вбивали «проклятих солдатів».
«Інститут національної пам’яті звернувся до Міністерства фінансів із проханням про дотацію на купівлю історичних підвалів на вул. Стрілецькій, 8 (колишній вул. Центральній, 13) у варшавській Празі. Саме там відразу після війни знаходилася катівня СБ, у якій комуністи ув’язнювали, мордували і вбивали солдатів антикомуністичного підпілля», – повідомив у середу ІНП на своїй Інтернет-сторінці.
У підвалах будинку на вул. Стрілецькій, 8 у сталінський період ув’язнювали, жорстоко допитували і вбивали учасників польського антикомуністичного підпілля. У 1944–1945 рр. там була розміщена головна штаб-квартира НКВС у Польщі, а в 1945–1948 рр. – в’язниця Воєводського управління громадської безпеки. ІНП повідомляє, що будинок, побудований у другій половині 30-х рр. XX ст., зараз модернізується. Однак Комісія з охорони пам’яток виявила, що немає належної охорони історичних підвалів – місця страти «проклятих солдатів».
«ІНП вживає заходів, щоб зберегти історичний характер цього місця. Він планує викупити ці приміщення й після проведення необхідних робіт зробити їх доступними для відвідувачів (поки що це місце замкнене)», – дізнаємося з повідомлення інституту.
У 2014 р. на будинку на вул. Стрілецькій, 8 було відкрито пам’ятну табличку, яка вшановує учасників антикомуністичного підпілля – жертв НКВС і комуністичної влади в Польщі після 1945 р. У відкритті взяли участь представники президента Броніслава Коморовського, Інституту національної пам’яті й Ради збереження пам’яті боротьби і мучеництва. Цього ж року Кабінет маршалка Мазовецького воєводства запланував відкрити там Музей «проклятих солдатів», зокрема, завдяки фінансовій підтримці з бюджету Євросоюзу.
Про штаб-квартиру комуністичної влади на вул. Стрілецькій можна дізнатися з альбому «Слідами злочину», виданого у 2013 р. Інститутом національної пам’яті. Це була перша після Другої світової війни спроба створити каталог місць комуністичних злочинів у Польщі.
В альбомі подано звіт однієї з розвідувальних мереж представництва Збройних сил під криптонімом «Пральня II», у якому вказано: «Зовні дім оточений колючим дротом (...). Увечері будинок освітлюють чотири потужні прожектори й охороняє посилена зовнішня служба охорони. Жителі сусідніх будинків розповідають, що з будинку СБ постійно доносяться стогони, а іноді навіть чути відлуння пострілів, пов’язаних із виконанням смертних вироків. Так чи інакше, незаперечним є той факт, що в будинку внаслідок побиття помирають люди під час допитів працівниками Служби безпеки».
В архівах ІНП збереглися також спогади одного з ув’язнених – Єжи Скорупінського, «Бема», який розповів про допити. «НКВС хотіло дізнатися, ким насправді є пан Мінський. По-звірячому його катували, щоб він зізнався, до якої організації належить і чому приїхав із Сілезії до Варшави. Сказали, що інакше дістане 200 батогів. Спочатку він отримав 200 батогів, а потім мав вибрати сам собі палицю і цією палицею його, лежачого, били двоє бійців, інші тримали за руки та ноги. Додатково наказали йому рахувати, а якщо помилиться, повинні були починати спочатку», – згадував Скорупінський.
Джерело: Dzieje
