Плебісцит «Польське дерево року» розпочався в суботу, 1 червня. Користувачі інтернету визначать переможця серед 16 кандидатів. Найдавнішому із них – 600 років, найвищий сягає 26 м, а найширший має обхват до 9 м. Про це повідомили екологи з клубу «Гая», які організовують голосування.
Йоланта Бігдал із клубу «Гая», яка є координаторкою конкурсу, сказала, що проголосувати можна до кінця червня на сайті www.drzeworoku.pl. «Результати ми отримаємо у липні. Переможець плебісциту представлятиме нашу країну в конкурсі «Європейське дерево року 2020», – пояснила вона.
Організаторка додала, що в голосуванні значення мають не тільки краса, розмір або вік дерева, але й його історія і стосунки з людьми. «Ми часто даємо деревам імена, садимо їх з нагоди різних подій, відпочиваємо в їхньому затінку, захищаємося від вирубок», – сказала вона.
Шістнадцять фіналістів із 50 кандидатів з усієї Польщі обирало журі, що складалося із фахівців різних галузей і одночасно любителів дерев.
У цьогорічному голосуванні традиційно є дуби та липи, в історії яких часто згадується 100-річчя відновлення незалежності Польщі. Також є цікаві фруктові дерева, такі, як груша, шовковиця або чорна бузина. За перемогу змагаються також один із найстаріших і найширших грабів у Польщі, дві сосни і каштан. «Усі дерева мають красиві, зворушливі історії, які об’єднують місцеву громаду і є частиною нашої культури та історії», – сказала координаторка конкурсу «Дерево року».
Серед фіналістів є, зокрема, 500-річний дуб Ягеллон з Жепника в Підкарпатському воєводстві. Він росте на невеликому пагорбі біля історичної греко-католицької церкви св. Параскеви. Його ім’я, ймовірно, пов’язане з історією сусідньої місцини Лончек Ягеллонський. Там стояв дерев’яний замок, в якому бував король Владислав Ягайло.
Звання переможця може отримати і дуб Мацей із Адамова на Мазовеччині. Швидше за все, він пам’ятає вже зниклу Якотрівську пущу, яку вирізали після Січневого повстання. Під Мацеєм сидів художник Юзеф Хелмонський, який там продемонстрував роботу грамофона. Ще один кандидат – дуб Пустельник у Белвіні на Підкарпатті. Його вік – близько 600–700 років.
У 1944–1947 рр. він був мовчазним свідком жорстоких нападів українських націоналістів. У 1950-х рр. ХХ ст. у ньому випалили велике дупло.
Здавалося б, що на цьому його історія закінчиться, але ця подія його врятувала, захистивши від грибів. З часом він став «каплицею». Всередині розмістили зображення Марії з немовлям Ісусом.
Перемогти може і чорна бузина із Ряшева. Вік цього дерева – близько 200 років. Воно росте між будинками в центрі міста. Ця чорна бузина має форму дерева, що є надзвичайно рідкісним для рослини. Переважно вона зустрічається у вигляді кущів. Унікальний екземпляр – граб із Янковиць у Сілезькому воєводстві. Його вік оцінюється на щонайменше 300 років. Це унікальне явище серед грабів, які рідко живуть так довго.
Ще одна кандидатка – липа Анна з Кліниськ Великих у Західнопоморському воєводстсві. Її вік оцінюють у 450–600 років, а окружність сягає 871 см. Свою назву вона отримала на честь Анни Ягеллонки, дружини князя Богуслава X Великого.
Історію кожного кандидата можна прочитати на сайті конкурсу www.drzeworoku.pl. Там також розміщені фотографії кожного із них.
Конкурс «Дерево року» клубу «Гая» покликаний пропагувати повагу до природи і знайти приклади цікавих і тривалих стосунків між історією місцевої громади і деревами, які вона особливо цінує.
«Дерева дають кисень, запобігають зміні клімату, мають важливе значення для захисту біорізноманіття і життя мільярдів людей і тварин на Землі. Дерева є частиною нашої національної спадщини, тому ми повинні захищати їх для майбутніх поколінь», – сказала Йоланта Мігдал.
Клуб «Гая» був заснований на рубежі 80-х і 90-х рр. у Більсько-Бялій. Його члени беруть участь, зокрема, у заходах, що мають на меті захист прав тварин. Вони теж організовують програми, які поглиблюють розуміння місця людини в екосистемі.
Джерело: Niezależna.pl
