Польща і світ
Євросоюзу потрібна спільна стратегія щодо пропаганди Росії

Польська євродепутатка Анна Фотиґа: «Європарламент дав чіткий сигнал, що ЄС повинен боротися з пропагандою Росії».

Європейський парламент під час свого попереднього терміну дав чіткий сигнал про те, що Європейський Союз має боротися з пропагандою і дезінформацією Росії. В інтересах Польщі вдалося також розвинути коаліцію довкола цього питання. Про це у нещодавній розмові з Польським пресовим агентством (PAP) сказала євродепутатка від партії «Право і справедливість» Анна Фотиґа.

Під час попередньої каденції, що тривала з 2014 р., однією із нових тем, якою зайнявся Європарламент, була боротьба з дезінформацією та пропагандою Росії. Це питання стало важливішим, зокрема, у зв’язку із побоюванням втручання Москви в європейські вибори і в окремих країнах ЄС.

Однією із євродепутатів, котрі активно займалися і займаються цією темою, є екс-міністр закордонних справ Польщі Анна Фотиґа, яку під час найновіших виборів переобрали європарламентарієм за списком «Права і справедливості».

Нагадаємо, що у березні Європарламент підтримав її доповідь, що закликає ЄС до ефективнішої боротьби з ворожою пропагандою третіх сторін, зокрема Росії.

Як каже польська євродепутатка, російська пропаганда в ЄС – це не нове явище.

«Однак за попередні роки завдяки новим технологіям дезінформація стала легким і дешевим інструментом, що використовує Російська Федерація та інші державні й недержавні гравці. І вона досі еволюціонує. Змінюється не тільки технологія створення неправдивого вмісту, але й тактика. Європарламент побачив ці загрози, подібно, як з ініціативи Латвії побачила Європейська рада, а також низка держав ЄС і наших партнерів, котрі стали ціллю таких масштабних дій. А тому, нарешті, мала слідувати наша реакція», – зазначила вона.

«Російська машина «шиє на замовлення», відправляючи свою «продукцію» конкретно вибраним споживачам. Тому варто нагадати хоча б про понад тридцять мовних версій російського агентства Sputnik. У Європейській службі зовнішньої діяльності працює спеціальна група, котра вивчає російську нарацію, спрямовану проти ЄС, а також наших сусідів. Вже тривалий час подібний центр має Північноатлантичний альянс. Боротьба із гібридними загрозами, до яких зараховують дезінформацію, є важливою частиною співпраці ЄС з НАТО. В ЄС вводять кодекс поведінки у сфері дезінформації, працює система раннього попередження, відбувається обмін досвідом та інформацією. Частина держав дуже добре розуміє подібні загрози, я маю на увазі держави нашого регіону, а також Нідерланди, Швецію та Велику Британію», – додала вона.

У прийнятій доповіді Анни Фотиґи євродепутати попередили про дезінформаційні кампанії Росії проти Європи, а також Китаю, Ірану та Північної Кореї. Вони рішуче засудили все агресивніші заходи цих країн, «що мають підірвати основи і принципи європейської демократії, а також суверенітет усіх країн Східного партнерства». Парламентарі закликали держави ЄС до можливості опрацювання міцної правової бази як на рівні ЄС, так і на міжнародному рівні для боротьби з гібридними загрозами.

У прийнятому Європарламентом документі депутати звернули увагу на загрози для демократії від російських пропагандистських кампаній, головного джерела дезінформації у Європі. Депутати закликали ЄС зміцнити створену 2015 р. групу East StratCom та перетворити її у повноправну структуру в Європейській службі зовнішньої діяльності, аби ефективніше боротися з російською пропагандою.

Джерело: Polskie radio dla zagranicy

Схожі публікації
Поляки перебувають у своєрідній бульбашці переконання, що Росія на них не нападе.
Учасники саміту НАТО в Анкарі підтвердили непохитну відданість принципу колективної оборони, закріпленому у статті 5 Вашингтонського договору, а також погодили новий пакет допомоги Україні.
Лише дві дивізії були б готові до негайної оборони Польщі в разі нападу Росії, повідомляє Rzeczpospolita.
Саміт НАТО в Анкарі вже приносить Україні перші конкретні результати.
У столиці Туреччини сьогодні розпочинається саміт НАТО, головними темами якого стануть підтримка України, збільшення оборонних витрат і нові оборонні контракти.
Владислав Косіняк-Камиш повідомив, що найбільші обсяги допомоги Україні було надано у 2022–2023 рр.
США можуть поділити НАТО на союзників першої та другої категорій. Таке припущення в норвезькій газеті VG зробила Анна Вісландер з американського аналітичного центру Atlantic Council.
Марк Рютте вважає, що російська економіка зараз переживає скрутні часи, а українці діють ефективно.
На зустрічі міністрів оборони країн НАТО він закликав до перезавантаження Північноатлантичного альянсу, який мав би перетворитися на «НАТО 3.0», здатне відбити будь-яку загрозу.