«Польща та інші країни, залежні від викопного палива, повинні розробити дорожню карту відмови від вугілля», – сказала Крістіана Фігерес, колишня виконавча секретарка Рамкової конвенції ООН у справі зміни клімату (UNFCCC), відповідальна за Паризьку угоду про клімат.
Під час сесії запитань і відповідей учасників технологічної конференції Collision у Торонто Крістіана Фігерес сказала, що в масштабах земної кулі, незважаючи на збільшення викидів CO2 на 1,7 %, у 2018 р. «ми бачимо величезну гонку ліквідації вугілля не тільки тому, що воно є найбруднішим паливом, але й тому, що воно втрачає свою цінність».
«Усе більше банків, зокрема приватних, відмовляються від фінансування вугілля, а страхові компанії поступово припиняють пропонувати поліси вугільним електростанціями або шахтам», – додала вона.
«Кожна країна (...) починається з території. Країнам, які мають якесь викопне паливо або навіть усі його види, набагато важче. Але це не виправдання не відмовлятися від нього. На мою думку, ці країни мають як шанс, так і обов’язок опрацювати шлях трансформації і показати, як вони це зроблять, бо ніхто не може зупинитися на вугіллі. Ніхто. Для вугілля вже немає місця, це кінець. Тому вони повинні знайти шлях відмови від вугілля», – сказала Крістіана Фігуерес в інтерв’ю PAP.
Коментуючи поточний стан виконання Паризької угоди, вона підкреслила, що Китай та Індія не тільки виконали зобов’язання, які взяли на себе у 2015 р., але й перевершили їх. Окрім того, Сполучені Штати, незважаючи на те, що президент Дональд Трамп оголосив про вихід з угоди, зменшують викиди парникових газів завдяки активності приватного сектора.
«Питання, однак, полягає в тому, чи наприкінці наступного року, коли прийде час оцінити прогрес і ухвалити більш амбітні цілі у світлі технологічного та регуляторного прогресу, уряди будуть до цього готові», – зазначила Крістіана Фігуерес.
«Я досі сподіваюся, що до 2020 р. ми будемо на правильному шляху, щоб почати скорочувати викиди, чого від нас вимагає наука», – зауважила вона.
На її думку, технологічний прогрес дає величезні можливості. «Я маю сказати, що в області відновлюваних джерел енергії, в секторі електричних транспортних засобів, у розробці акумуляторів енергії відбуваються дивовижні речі, а всі ці технології мають потенціал для швидкого зростання», – додала вона.
Під час конференції Організації Об’єднаних Націй із питань зміни клімату в Парижі у 2015 р. (COP21) було ухвалено довгострокову мету – зростання середньої температури у світі не більше, ніж на 2 градуси Цельсія, а за можливості підтримка зростання температури на рівні 1,5 градуса Цельсія вище доіндустріального рівня. Також було вказано на необхідність якнайшвидшого досягнення поворотного пункту максимального рівня викидів. Очікується, що уряди повинні зустрічатися кожні п’ять років, аби поставити більш амбітні цілі, відповідно до сучасних наукових знань.
Під час торішнього кліматичного саміту в Катовіце (COP24) було ухвалено набір принципів, що визначають спосіб виконання Паризької угоди. Також були прийняті декларації про справедливу трансформацію енергії, про електромобільність і щодо лісів.
Джерело: RMF24
