Польща та Україна
У Брюсселі проходить саміт до 10-річчя Східного партнерства

За інформацією Польського радіо, через розбіжності не буде спільної заяви країн ЄС та Східного партнерства.

Брюссельська кореспондентка Польського радіо Беата Пломецька повідомила, що варто очікувати лише заяву верховної представниці ЄС з питань закордонних справ Федеріки Моґеріні на завершення зустрічі міністрів закордонних справ Євроспільноти і держав з-за східного кордону. Зі своїми застереженнями виступив Азербайджан.

За неофіційною інформацією, представники Азербайджану вимагали, аби в кінцевому документі була інформація про територіальну цілісність і хоча вони не говорили про це безпосередньо, відомо було, що йдеться про Нагірний Карабах.

У свою чергу, Вірменія заявила, що буде вимагати внесення права на самовизначення. Однак змін до документу не внесли, а оскільки спільної згоди не було, буде тільки заява очільниці євросоюзної дипломатії.

Як дізналася Беата Пломецька, задоволеними не були також Україна та Грузія. У документі йдеться лише про те, що Східне партнерство стало успіхом для громадян, що воно дало країнам з-за східного кордону економічну вигоду, але згадки про європейську перспективу немає. У документі, за словами кореспондентки Польського радіо, є лише інформація про підтвердження попередніх зобов’язань із самітів Східного партнерства. Є перегляд продовження співпраці, але, на відміну від попередніх зустрічей, немає інформації про те, коли і де саме має відбутися наступний саміт.

Водночас Польща пропонує покращення роботи ініціативи. Дискусія про те, як Східне партнерство має функціонувати, триває вже декілька місяців. Варшава запропонувала створити секретаріат зі співпраці із спільнотою, на зразок того, який ЄС має для Середземномор’я. Можлива ближча співпраця мала б охопити, зокрема, торгівлю, візову лібералізацію, студентський обмін і телефонний роумінг.

Східне партнерство, запропоноване Польщею і підтримане Швецією, а потім іншими країнами ЄС, було запущене 10 років тому на саміті у Празі й мало наблизити Україну, Грузію, Молдову, Вірменію, Азербайджан і Білорусь до ЄС. У певний час до країн перестали ставитися однаково, а співпрацю визначають у міру очікувань, адже не кожна країна хоче бути близькою до ЄС. Для України, Грузії та Молдови – це етап на шляху до членства в Євроспільноті, для інших трьох держав – можливість розвитку економічної співпраці.

Джерело: Polskie radio dla zagranicy

Схожі публікації
Польське радіо для України продовжує розширювати свою аудиторію, будуючи інформаційний міст між країнами, і запевняє, що ці чотири роки ‒ лише початок розвитку.
Мешканці Любліна та представники української громади міста відзначили 212-річчя з дня народження Тараса Шевченка читанням його поезії в однойменному сквері в центрі міста.
Рівно 86 років тому керівництво СРСР на чолі зі Сталіним підписало наказ про знищення понад 20 тис. поляків, які потрапили в полон після 17 вересня 1939 р.
Уперше регулярні програми польською та англійською вийшли в ефір 1 березня 1936 р. у Варшаві. Вони були присвячені культурі та політиці країни.
Відкриття Року Анджея Вайди відбудеться 6 березня – в день сторіччя з дня народження режисера культових фільмів «Попіл і діамант», «Земля обітована», «Людина з мармуру» та «Катинь».
У четверту річницю президент Варшави Рафал Тшасковський на демонстрації солідарності з українцями говорив про підтримку України.
Лідери ЄС зустрінуться з Президентом України Володимиром Зеленським та візьмуть участь у зустрічі «Коаліції охочих».
У Любліні розпочалися триденні заходи «Солідарність без кордонів» із нагоди четвертої річниці підтримки України.
15 лютого 1951 р. було підписано угоду про обмін ділянками територій між Польщею та СРСР. Радянська сторона отримала родючі та багаті на поклади кам’яного вугілля території, поляки натомість отримали мальовничий, але бідний район у Бещадах із майже вичерпаними покладами нафти.